Пригоди без фантастики

Червень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
93 переглядів

Adventures of a Mathematician S.M.Ulam, New York: Charles Scribner’s Sons, 1976.

 

У період між 1919 та 1939 роками, коли Львів був відомим на цілий світ осередком математики, тамтешній університет присвоїв звання доктора в цій галузі лише двадцятьом кандидатам. За винятком двох, усі вони стали математиками світової величини. Станіслав Улам був першим із них.

Сферою діяльности Улама були переважно теорія множин, поняття міри, теорія функції, питання топології тощо. Його праці важко зрозуміти без спеціяльної освіти, і якби коло інтересів науковця, його творчі пошуки зводилися лише до вузькофахових проблем, про нього знали б самі математики. Але так сталося – через збіг обставин та подій – що Уламові вдалося здійснити в житті три речі, які мали вирішальний вплив на дальший розвиток людства. По-перше, він винайшов спосіб використання теорії ймовірности та статистики для проведення наукових і технічних обчислень, котрий ліг в основу методів, відомих під назвою Монте-Карло. Друга ідея, яку висунув Улам, стосувалася створення термоядерної (водневої) бомби. Третє, над чим працював учений, – проблема вимірювання відстані між двома ланцюгами молекул. Сьогодні на «відстанях Улама» базується молекулярна генетика та сучасна програма створення генома людини.

Назва цієї книжки, либонь, здивує читача: які ще там пригоди могли статися з математиком? Хіба що в кабінеті чи університетській авдиторії… Але автор саме так означив жанр свого життя. Та, як на мене, ці спогади цікаві не так пригодами, як науковими осягненнями та стилем авторського письма.

Пише Улам легко й невимушено. Його оповідь рясніє подробицями, дотепами, жартами про життя чільних математиків та фізиків ХХ століття. Тут безліч цікавих спостережень про людську природу взагалі. Наприклад, вивчаючи процес набуття розумом нових знань, Улам робить висновок: відмінність між поетами та математиками полягає в тому, що поети, описуючи прості поняття, часто послуговуються надто складними словами і фразами, тоді як математики, вживаючи найпростіші терміни (число, величина, кількість тощо), описують поняття іноді вселенського значення.

Чимало сторінок присвячено Львівському університетові, тогочасному студентству, дискусіям на математичні теми, що точилися в Шкотській кав’ярні на розі, де сходяться вулиці Ґерцена і Фредри (тепер Десертна). Ностальгійні спогади про ті дискусії не полишали Станіслава до кінця його життя.

Народився Улам 1909 року в заможній спольщеній єврейській сім’ї. Його батько, уродженець Львова, був адвокатом, один із родичів – власником банку, а дід з боку матері – представником закордонної торговельної фірми в Стрию. Під час російської окупації 1914–1915 років родина втекла до Відня, де Станіслав вивчив німецьку, але своєю рідною мовою він завжди вважав польську.

Після здобуття в 1933 році докторату Станіслав заглибився в науку. Фінансова підтримка родичів давала йому можливість брати участь у міжнародних математичних конґресах, відвідувати наукові осередки Европи (Відень, Париж, Кембридж тощо). Ці закордонні подорожі подарували йому знайомства з провідними математиками світу. Згодом, працюючи у Принстоні та в Гарвардському університеті, Станіславу вдалося налагодити тісні професійні та дружні зв’язки з майбутніми нобелівськими лавреатами Джоном Бардином і Полом Самуельсоном. Він багато спілкується з Джоном фон Нойманом та Норбертом Вінером – науковцями, які зробили вирішальний вплив на розвиток не тільки математики, а й технології ХХ століття, особливо в галузі створення перших ЕОМ, атомної енергії, кібернетики, теорії ігор. Взаємна приязнь із Нойманом, з яким Улам приятелював ціле життя, великою мірою скріплювалася спільністю походження: обоє були вихідцями з багатих сімей асимільованих євреїв-банкірів. Часом вони разом приїздили до Будапешта, де мешкала родина Ноймана, а свою родину та приятелів у Львові Улам відвідував щоліта. Цим подорожам поклала край війна. У серпні 1939 року Станіслав востаннє...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі