Андреас Умланд ・ Жовтень 2018
Нещодавно Кас Муде завважив, що «популістські ультраправі партії є найдослідженішим партійним сімейством у політичній науці». І хоча на Заході інтерес соціологів до ультранаціоналістичних політичних груп і мереж (не лише партій) за цю чверть століття суттєво зріс, про центрально-східних і особливо постсовєтських праворадикалів цього не скажеш. Звісно, вже існує певний корпус наукової літератури про них. Але чимало деталей, а також обставини появи та розвитку значущих праворадикальних угруповань в Угорщині, Словаччині, Польщі, Румунії, а особливо Сербії та Україні все ще чекають на дослідження, контекстуалізацію та інтерпретацію. Навіть попри те, що деякі із цих партій у певні періоди входили в коаліційні уряди своїх країн.
Олег Сидор-Гібелинда ・ Жовтень 2018
Однак аванґард (потім така ж ситуація повториться із постмодерном) гіпнотизував ідеєю палкого протесту, поєднаного з позірною еґалітарністю. Чого ще бажати в юні літа? Наївні метелики летіли — і летять — на вогник арт-повстання, та єдине, що їх рятує, — це справдешня примарність вогнища, яке палахкотить несправжнім вогнем, мов у коминку татуся Карла з плаґіятичної казки Алєксєя Толстого. Що лише сприяє збільшенню кількости наївних метеликів… Аванґард же й дотепер є отим «золотим ключиком» від комірчини псевдоіталійського лялькаря. Постмодерн, до речі, теж родом з Італії: під драстичним іменням трансаванґарду. Як і, власне, футуризм, яким у радянські часи лякали довірливу спільноту.
Олесь Федорук ・ Жовтень 2018
Останнім часом у Росії значно пожвавився інтерес до історії слов’янофільства і передовсім у джерелознавчому плані, наслідком чого стала низка ґрунтовних видань, які істотно розширюють і поглиблюють джерельну базу цього явища. Як виявляється, тут майже незорана цілина. У новітніх публікаціях україніка посідає поважне місце, і їх аж ніяк не оминути увагою. Більшість із них пов’язано з діяльністю Центру з вивчення традиціоналістичних напрямків у російській літературі Нового часу (керівник Андрєй Дмітрієв), який працює під егідою Інституту російської літератури Російської академії наук (Пушкінський Дім).
Всеволод Речицький ・ Серпень 2018
У випадку невдало сконструйованого основного закону національний конституціоналізм може бути реальним і водночас неефективним. Тому є підстави вживати для позначення реального й ефективного конституціоналізму таке поняття, як неформальний конституціоналізм. Його іноді називають органічним, або справжнім конституціоналізмом. Неформальний конституціоналізм добре узгоджується з поняттям привабливого, успішного та щасливого життя. Що ж стосується самого поняття щастя, то, попри те, що воно віддавна присутнє в американській Декларації незалежности 1776 року, його важко формалізувати. Із другого боку, ми знаємо, що це простіше зробити в одних країнах і набагато складніше — в інших.
Костянтин Москалець ・ Жовтень 2018
Серія «Українська поетична антологія», що її Іван Малкович заснував 2012 року, сьогодні стала одним із найважливіших і найпомітніших проєктів і книговидавничої справи, і літературного життя в Україні загалом. Керуючись імперативом добору, заснованим на бездоганному смаку і чудовій ерудиції, Малкович уже встиг видати вибране наших найпомітніших і найцікавіших поетів — Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Тараса Мельничука, — а також багатьох інших авторів, без яких важко уявити повну картину української поезії другої половини ХХ — першої чверти ХХІ століття. Це книжки, які приємно взяти до рук: тверді палітурки, обтягнені коштовною тканиною, тиснені золотом імена, читабельні шрифти і добрий папір говорять самі за себе.

Навіґація за темамиЯк користуватись

Зображення користувача Юлія Ємець-Доброносова.
Юлія Ємець-Доброносова6 лютого 2018
Зображення користувача Володимир Шелухін.
Володимир Шелухін20 жовтня 2017
Зображення користувача Юлія Ємець-Доброносова.
Юлія Ємець-Доброносова11 жовтня 2017
Новинка
5
55.00 дол.
Наявне
5
80.00 дол.
Наявне
Ульрике Альмут Зандиґ
Феліцитас Гопе
Елеонора Гумель
5
16.90 дол.
Наявне

Тетяна Хоронжук ・ Листопад 2018
Проєкт нового українського правопису, обговорення якого розпочалось у серпні 2018 року, на жаль,...
Олег Коцарев ・ Жовтень 2018
Прихильник дадаїзму, сюрреалізму і футуризму водночас, Василь Хмелюк (1903–1986) прожив у Празі...
Маріам Аґамян ・ Критика феміністична ・ Жовтень 2018
«Що стосується квір-поезії, в Україні вона майже всюди. Як би ультраправим не хотілося, щоб їхні...
Микола Рябчук ・ Вересень 2018
За іронічним збігом обставин книжка Степана Величенка про український націонал-комунізм «Painting...
Олеся Найдюк ・ Серпень 2018
Український музичний аванґард 1960-х років останнім часом переживає щось на кшталт ренесансу...
Марина Полякова ・ Серпень 2018
Історична політика, або ж політика пам’яті, в Україні цікавить, мабуть, кожного: лєнінопади,...
Ольга Полюхович ・ Серпень 2018
Для розуміння ситуації Косача важливо аналізувати не лише його статті-памфлети, а й художні тексти...
Костика Брадатан ・ Серпень 2018
Герої Куросави дивляться на той самий світ, але з моральних і коґнітивних причин їхні описи того,...
Леся Пагуліч ・ Критика феміністична ・ Липень 2018
Що означає бути гордими та вільними і продовжувати боротись із дегуманізацією та нападами на...
Григорій Грабович ・ Червень 2018
Досі існує загальний консенсус, що Тичина – найвидатніший український поет ХХ століття. Ця думка...
Олеся Найдюк ・ Червень 2018
Те, що диски дочекалися накладу тільки тепер, до того ж коштом Міністерства культури України, – це...