Володимир Кулик

EN Read in English
Зображення користувача Володимир Кулик.
Написати листа
Політолог
Київ, Україна

Доктор політології, професор, старший науковий співробітник Національного інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАН України. Остання книжка – «Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки» (Київ: Критика, 2010).

 

Статті у часописі «Критика»:

Мус і примус українського вибору 2012/4 (174)

Світова мережа й національна ідентичність 2011/11-12 (169-170)

Неуникний Бандера 2010/3-4 (149-150)

Вправи з академічного веслування (відповідь на запитання «Критики») 2006/6 (104)

Реґіональна хартія мовного компромісу 2006/6 (104)

Мова про мову: нормалізація амбівалентности 2. Нормальні новини 2004/6 (80)

Мова про мову: нормалізація амбівалентности 1. Крайні та «центр» 2004/5 (79)

Відчай і Ющенко 2004/1-2 (75-76)

Телевізійний цинізм і українська громадськість 2003/12 (74)

Перепис досягнень націотворення 2003/1-2 (63-64)

Без конвою 2002/6 (56)

Україна, яку нам обирають 2002/5 (55)

Нездоровий глузд боротьби 2001/7-8 (45-46)

Правописне божевілля 2001/5 (43)

Про рецепти перетягування 2001/3 (41)

Щирі українці та їхній «othering» 2000/12 (38)

П’ятирічка (без) міфів 1999/11 (25)

Молитва за майбутнє 1998/7-8 (9-10)

Дещо тільки про дискурси 1998/5 (7)

 

Публікації
Однією з багатьох прогалин україністики, що їх наочно продемонстрували надзвичайні події минулого року, є неадекватне концептуальне й аналітичне ставлення до сучасного українського націоналізму. Моє припущення полягає в тому, що нові теми, гасла, символи й моделі поведінки, в яких виявляється сучасний український націоналізм, виникли з політичної активности в Києві та інших великих містах, а потім поширилися на більші маси людей, на яких вплинули дискурси груп активістів і ті інституції, в яких вони діяли. Це поширення, якому дуже посприяли масові протести й російська аґресія, демонструє вплив ідеологій і дій невеликих груп на настрої та ідентичності широких мас, а отже, виявляє міцний зв’язок між двома рівнями націоналізму.
Ми закликаємо коментаторів, особливо тих, хто дотримується лівих поглядів, бути обережними з озвученнями обґрунтованої критики радикального українського етнонаціоналізму. Більш панікерські заяви про Евромайдан найвірогідніше буде використано кремлівськими «політтехнологами» для втілення геополітичних проєктів Путіна. Надаючи риторичне забезпечення війні Москви проти незалежности України, таке панікерство мимоволі допомагає політичній силі, яка є набагато більшою загрозою для соціяльної справедливости, прав меншин та політичної рівности, ніж усі українські етноцентристи разом узяті.
З одного боку, після падіння Берлінського муру демократія торжествує всюди. Вона вийшла за межі своєї історичної батьківщини – старої католицької Европи разом із її колоніями – і поширилася на східнохристиянські та мусульманські території. Це потверджено розширенням Европейського Союзу на схід і кольоровими революціями – з яких українська була чи не найбільшою, але явно не найуспішнішою. З другого боку, минуле десятиліття навряд чи ввійде в історію як «кольорове». Бо воно пройшло під гаслами боротьби з тероризмом і в тіні глибокої економічної кризи. Дослідження, проведене під кінець 2009 року, свідчить: якщо поставити людей перед вибором – демократичні цінності чи високі стандарти життя? – то навіть у Західній Европі та Північній Америці більшість пожертвує демократією на користь добробуту

Сторінки4