Тимоті Снайдер

Зображення користувача Тимоті Снайдер.
Написати листа
Історик
США

Американський історик, професор Єльського університету, член НТШ-Америка. Досліджує історію Східної Європи XX століття, зокрема історію України, Польщі, Росії. Працював у Національному центрі наукових досліджень, а також у Віденському інституті наук про людину. Лауреат літературної премії «Книжка Ляйпцигу», премії Емерсона та ще низки нагород і відзнак у різних країнах.

Публікує свої праці англійською, польською, німецькою, російською, українською, чеською, французькою, словацькою, білоруською та іспанською мовами. Публікувався в таких виданнях: „Osteuropa”, „Transit”, „Past and Present”, „East European Politics and Societies”, „Polin”, „Revue des Etudes Slavs”, „Критика”, „Nationalism and Ethnic Politics”, „New York Review of Books”.

Автор численних наукових статтей, окремих розділів у колективних виданнях, видань у співавторстві. Найновіші монографії – „Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin” (2010), „The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke” (2008).

Його бестселлер "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним" визнано книжкою 2010 року згідно із «The Atlantic», «The Independent», «The Financial Times», «The Telegraph», «The Economist». Вже 2011 року книга вийшла українською (Грані–Т). Цього ж року був опублікований українською його роман «Червоний князь», присвячений непересічній постаті в історії Центральної та Східної Європи – Вільгельмові фон Габсбурґові, який боровся за незалежність України (Грані-Т).

Найновіша книга українською – «Перетворення націй» (Дух і Лiтера, 2012).

 

Статті у часописі «Критика»:

Фашистський герой у демократичному Києві 2010/3-4 (149-150)

Знехтувана дійсність Голокосту 2009/9-10 (143-144)

Нацистська діялектика смерти 2009/5-6 (139-140)

Українське життя австрійського архикнязя 2008/6 (128)

 

Публікації
Революційна ситуація завжди сприятлива для екстремістів, і пильність цілком виправдана. Однак доволі разючим є факт, що Київ повернувся до порядку одразу після революції і що новий уряд зайняв майже неймовірно спокійну позицію перед обличчям російського вторгнення. В Україні є дуже реальні політичні розбіжності в думках, але насильство чинять у реґіонах, що перебувають під контролем проросійських сепаратистів. Єдиний сценарій, у якому українські екстремісти справді виходять на авансцену, – це сценарій, у якому Росія спробує захопити решту України. Якщо президентські вибори відбудуться, як заплановано, у травні, всім буде видно непопулярність і слабкість українських крайніх правих. Це одна з причин, чому Москва опирається цим виборам.
Ми закликаємо коментаторів, особливо тих, хто дотримується лівих поглядів, бути обережними з озвученнями обґрунтованої критики радикального українського етнонаціоналізму. Більш панікерські заяви про Евромайдан найвірогідніше буде використано кремлівськими «політтехнологами» для втілення геополітичних проєктів Путіна. Надаючи риторичне забезпечення війні Москви проти незалежности України, таке панікерство мимоволі допомагає політичній силі, яка є набагато більшою загрозою для соціяльної справедливости, прав меншин та політичної рівности, ніж усі українські етноцентристи разом узяті.

Сторінки2