Тетяна Хоронжук

Зображення користувача Тетяна Хоронжук.
Написати листа
Мовознавиця
Львів, Україна

Маґістрантка філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Досліджує тему українського правопису на історико-фонетичному зрізі.

Публікації
Доволі цікава виходить ситуація, якщо спостерігати за людиною, яка вперше чує слова на кшталт «етеру», «Атен» чи «міту»: легка іронічна усмішка, цілковите заперечення та несприйняття або ж узагалі: «Для чого це нам і чи взагалі це звучить українською?» Гадаю, якщо осягнути всю українськість такої варіяції (а вона таки є), питання доцільности матиме лише одну відповідь – ствердну. Ітиметься про так звану грецьку літеру θ (Θήτα – тета), з трансляцією якої на український ґрунт проблеми були лише тоді, коли на українську тиснув «старший брат». Іще 1928 року українська ортографія начебто дала раду з передаванням цієї літери українською мовою, проте, попри тотальну декомунізацію, ми й далі плекаємо деякі радянські плоди.
Проєкт нового українського правопису, обговорення якого розпочалось у серпні 2018 року, на жаль, обрав собі непевний шлях. З одного боку, він буцімто мав намір «повернути до життя низку особливостей “харківського” правопису», з другого – не збирається нехтувати мовну практику епохи тоталітаризму, пояснюючи це тим, що всі радянські правописи є частиною української (!) ортографічної традиції. Відтак серед запропонованих змін є і спроби варіянтного вживання окремих літер, і намагання продовжити життя вже «законсервованим» радянським правилам. Ця стаття має на меті пояснити зацікавленим українцям не тільки те, що і як варто писати, а й те, чому повернення давніх традицій є не кроком назад, а шляхом до істинного українського, що колись у нас украли.