Сергій Грабовський

Зображення користувача Сергій Грабовський.
Написати листа
Україна

Статті у часописі «Критика»:

Креоли, креоли, навкруг самі креоли... 2000/10 (36)

Ecce Andrukhovych 2000/7-8 (33-34)

Жандарм Європі 2000/4 (30)

«Людина кризи» робить вибір 2000/3 (29)

Україна наша Совкова 1999/9 (23)

Короткий курс наукового капіталізму 1999/5 (19)

Розгубленість загубленої людини 1999/4 (18)

Двобій Прометея з Великим Кобзарем 1999/3 (17)

Самознаходження філософії 1998/4 (6)

Блиск і злиденність багатопартійних виборів 1998/3 (5)

Лівий центр європейської політики: історичний досвід та набуті табу 1997/2

Пригоди євразійського принципу 1997/1

 

 

 

Публікації
Першим дзвіночком про внутрішню небезпеку, яка загрожує опануванню України українською культурою та мовою (парадоксальна проблема, але реальна) став факт стрімкого переходу чималої кількості номенклатурних «борців із націоналізмом» – від партпрацівників до «бійців ідеологічного фронту» – до табору завзятих українофілів. Допоки боротьбу за українську мову та культуру, за політичні права українства провалили морально авторитетні в суспільстві люди, вона здобувала прихильність людей, нерідко далеких від українства. Відтепер, коли «борці з націоналізмом» терміново стали «науковими націоналістами» і з номенклатурною заповзятістю заходилися відтісняти з перших ролей тих, хто справді уболівав за Україною, ситуація почала змінюватися.
Філософія на теренах екс-СРСР перебуває в стані кризи. Втім, здається, ще не було епохи та культурного материка, де б не писалося й не говорилося чогось схожого. Зрозуміла річ: досконале краще бачиться з відстані, й усвідомлення, що ти живеш в одночассі зі справжніми велетами метафізичного розмислу, зазвичай оминає сучасників. Проте кризи бувають різні. Є кризи зростання. Є кризи занепаду. Є навіть кризи плюралізму: справді, Гегель, Кант, Фіхте, Шопенгавер, Гердер, Шеллінг на одному клаптику землі й приблизно в той самий час створили власні філософські системи (а Шеллінг ще й не одну), і пристати до котрогось із берегів, освяченого авторитетом живого класика, було вкрай важко: що обрати? як не втратити бодай краплину з живого буяння думки? – справжня «квадратура кола».
Член-кореспондент НАН України Мирослав Попович — людина, добре знана в інтелектуальних колах. Його наукові та науково-публіцистичні розвідки присвячені різним пробле¬мам, зокрема й політичним. Однією з останніх за часом книжок Миро¬слава Поповича є книжка, присвя¬чена оцінці сучасної геополітичної ситуації з соціал-демократичних, як зазначає сам автор, позицій та аналізу співвідношення лівих і правих ідеологій в українському та загальноєвропейському контексті під назвою «Європа - Україна: праві і ліві». Коло проблем, яких тор¬кається автор, незвичайно велике — від окреслення Європи як певного типу цивілізації та суперечностей між Європою й світом ісламу до розуміння сучасного соціалізму й візії України в соціал-демократичній перспективі.

Сторінки2