Редакція Критики

EN Read in English
Зображення користувача Редакція Критики.
Написати листа
Редактор
Київ, Україна

Офіційний акаунт редакції "Критики".

Публікації
Серпень 2018
Київ: Критика, 2018.
Упорядкування, підготування текстів, коментарі та покажчики Марії Маєрчик і Олени Боряк; вступна стаття Марії Маєрчик; I–VIII, 464 с., іл., комент., бібл., покажч.
ISBN 978–966–2789–04–01

Книжка, яку впорядкували та прокоментували київські антропологині, дослідниці історії фольклору й етнографії Марія Маєрчик і Олена Боряк, покликана удоступнити українські, російські та єврейські фольклорні матеріяли, записані наприкінці XIX – на початку XX століття і згромаджені в архіві знаного археолога, етнографа й антрополога Федора Вовка (1847–1918). Їх науковець збирав для паризького багатомовного річника «Kρυπτάδια: Recueil de documents pour servir a l’etude: des traditions populaires», що виходив у 1883–1911 роках і спеціялізувався на публікації сороміцького фольклору народів світу.

Червень 2018
Київ: Критика, 2018.
Авторизований переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича; наукова редакторка українського перекладу Ярина Цимбал. 432 с., бібл., с. і–хх – іл. вкл. ISBN 978–9662789–07–2

Видана англійською мовою 2009 року і тоді ж удостоєна нагороди Американської асоціяції україністів монографія знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо розповідає про євреїв, які супроти звичаїв єврейської інтеґрації й імперського асиміляційного вектора обрали собі інтеґрацію в бездержавну українську культуру. Вони пов’язали свою долю з народом, що його сучасники у Східній Европі вважали за відсталий і антисемітський.

Лютий 2018
Київ: Критика, 2017.
Авторизований переклад з російської Катерини Демчук. ISBN 978-966-2789-05-8

У монографії розглянуто вельми парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя раніше вірнопідданчої проімперської правиці – зокрема, чорносотенців, православних радикалів, лоялістів-«октябристів» та інших консерваторів українського (насамперед волинського) походження – і участь цих «новонавернених» у розбудові національних інститутів і творенні проукраїнського дискурсу. Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і демонструють, що на початку ХХ століття

Сторінки73