Павло Швед

Зображення користувача Павло Швед.
Написати листа
Культуролог, есеїст
Україна

Культуролог, есеїст, досліджує проблеми українського постмодернізму, дискурсивні та психоаналітичні аспекти культури та ідеології тексту. Живе у Києві.

 

Статті у часописі «Критика»:

Чатування на плаґіят: польський досвід 2007/3 (113)

Samvydav.net: безмежжя та межі постмодернізму 2006/10 (108)

Побиття постмодерного немовляти 2005/11 (97)

Парадокси постколоніяльного виміру 2005/5 (91)

 

Публікації
За відсутности ґрунтовних досліджень, в українському гуманітарному дискурсі поступово усталилося популярне уявлення про постмодернізм, сформоване з еклектично поєднаних теоретичних кліше й загальників на кшталт «смерти автора», «недовіри до метанаративів», «кінця історії», запозичених переважно з різних праць так званих «класиків постмодерної думки» або й узагалі позбавлених авторства, немов різновид «народної мудрости». Утворений таким способом тип деконтекстуалізованого та стереотипізованого знання не лише став виявом тривання консервативного західництва, але й, на мою думку, правив і далі править за механізм дискурсивного контролювання та витіснення навіть не так якогось «справжнього постмодернізму», як будь-яких неортодоксальних ідей, естетик, методологій і культурних сенсів загалом, щ
Постколоніяльні студії в Україні є тим лакмусовим папірцем, який дає змогу скласти доволі чітке враження про стан і сучасного українського гуманітарного знання, і сучасної української національної ідентичности. З одного боку, занедбаність і позірна незапотребованість постколоніяльної теорії в Україні може видатися якимось прикрим парадоксом, якщо взяти до уваги багатосотлітнє підлегле становище України, що робить її майже ідеальним об’єктом для постколоніяльних студій. Із другого боку, така занедбаність свідчить про досі живі та глибоко зачаєні комплекси підлеглої нації, які, всупереч усім історичним реаліям, рішуче, хоча й зовсім ірраціонально, змушують відкидати саму можливість означення минулого статусу України як колонії.