Павло Артимишин

Зображення користувача Павло  Артимишин.
Написати листа
Історик
Львів, Україна

історик, молодший науковий працівник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, голова Ради молодих вчених Інституту. 2018 року захистив кандидатську дисертацію «Суспільно-політичні процеси у Російській Федерації та російсько-українські відносини в українській громадській думці (2000–2012)». Досліджує історію України та Росії рубежу XX–XXI століть, розвиток українсько-російських відносин на сучасному етапі, українську громадську думку, еволюцію ідей російського імперіялізму, евразійство та неоевразійство, історію СРСР, історію Львова. Найновіші статті – «“Мы все русские, а не россияне”: основні світоглядні візії російської громади західноукраїнського регіону (за матеріалами газети “Русский вестник”)» в «Українському історичному збірнику» (вип. 19, Київ, 2017) та «Формування режиму Володимира Путіна у Російській Федерації у 2000–2008 роках: українське бачення» у «Віснику НТШ» (ч. 58, Львів, 2017).

Публікації
Розглядаючи драматичні події у Криму та на Донбасі, що розгорнулися навесні 2014 року і тривають досі, чимало експертів та й просто громадян України вбачають у них ледь не безпосередні наслідки революційних подій, що спалахнули восени 2013 року. Та чи справді Евромайдан запалив це небезпечне багаття, якого досі не можна загасити? Чи Революція гідности, яка несла ідею европейськости, що передбачає демократичність, узаєморозуміння і толерантність, могла призвести до жорстокого протистояння? Та й чи на порожньому місці відбулись анексія Криму й окупація частини східної України? Чи справедливо Російська Федерація вважає Азовське море мало не за власну внутрішню водойму й дозволяє собі збройні напади на українські судна в районі Керченської протоки?