Олесь Федорук

Зображення користувача Олесь Федорук.
Написати листа
Літературознавець
Київ, Україна

Кандидат філологічних наук (з 2001 р.), старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, головний науковий співробітник Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (у 2006—2009, за сумісництвом), ад’юнкт Університету Монаша (з 2013).

Автор близько 150 наукових праць різних жанрів (монографій, статей, рецензій, бібліографій, полемічних виступів, передмов і післямов тощо), упорядник та науковий редактор низки видань. Підготував і прокоментував два томи листів Куліша з Повного зібрання творів П. Куліша (К.: Критика, 2005, 2009), які здобули високу оцінку у фахівців і вважаються зразковим виданням творів українських класиків, підготовлених в академічному форматі. Разом із Григорієм Грабовичем ініціював перше факсимільне видання першодруку Шевченкової поеми «Гайдамаки». Написав супровідну студію «Перше видання Шевченкових “Гайдамаків”: Історія книжки» (К.: Критика, 2013), у якому переглянув та узагальнив друковані й архівні джерела, пов’язані з історією написання, виходу в світ і поширення поеми.

Список публікацій: 

«Букварь южнорусский» Т. Шевченка: Історіографія, проблема рецепції, генеза ідеї // Україна в минулому. – К.; Львів, 1994. – Вип. VI. – С. 94–108

Епіграми Бутумбаса [М. Бутовича] / Упоряд., вст. ст., комент. – К.: Вид-во М. П. Коць, 1995. – 223 с.: іл. – (Серія: Повернуті імена)

Куліш П. Листи до М. Д. Білозерського / Упоряд., вст. ст., комент. – Л.; Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 1997. – 223 с. – (Серія: Літературні пам’ятки; Вип. 3)

З історії першої публікації поеми Тараса Шевченка “Великий льох” // Київська старовина. – 1999. – № 2. – С. 112–121

До характеристики взаємин П. Куліша й А. Метлинського: (Два листи Метлинського до Куліша) // Пантелеймон Куліш: Матеріали і дослідження. – Л.; Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 2000. – С. 247–276

Недовідомий лист-спогад І. Нечуя-Левицького про П. Куліша // Пантелеймон Куліш: Матеріали і дослідження. – Львів; Нью-Йорк, 2000. – С. 276–297

«Около полустолетия назад: Литературные воспоминания» П.О. Куліша / Упоряд. тексту, вст. ст., комент. О. Федорук, Є. Нахлік // Там само. – С. 105–156

До історії становлення культу Шевченка у Галичині у 60-х рр. ХІХ ст. (народовці й Куліш) // Київська старовина. – 2001. – № 4. – С. 56–68

Нове слово про Василя Мову (Лиманського) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLVI. Праці Філологічної секції. — Львів, 2003. — С. 476-487 

Українсько-польські відносини у перцепції Пантелеймона Куліша. (Контекст галицького суспільно-літературного процесу 60-х рр. ХІХ ст.) // Україна модерна. – 2003. – Ч. 8. – С. 73–106
 

Барвінський О. Спомини з мого життя / Упоряд. А. Шацька, О. Федорук. – Нью-Йорк; К.: Смолоскип, 2004. – Частина перша та друга. – 526 с. (ISBN 0-916381-18-1)

Куліш – редактор “Правди” // Молода нація: Альманах. – [К.: Смолоскип], 2004. – № 1 (30). – С. 14–43

Пантелеймон Куліш: бібліографія літератури (1989-2002) // Відкритий архів: Щорічник матеріялів та досліджень з іст. модерної укр. культури. – К., 2004. – Т. І. – С. 453–573

Куліш П. Повне зібрання творів. Листи. – К.: Критика, 2005. – Т. І: 1841–1850 / Укр. наук. ін-т Гарвардського університету; Ін-т Критики; Упоряд., комент. О. Федорук; Підгот. текстів О. Федорук, Н. Хохлова. – К.: Критика, 2005. – 648 с. ISBN 966-7679-70-5 (т. 1)

Сучасна україніка на Кубані: Анотований огляд публікацій // Пам’ятки України. – 2005 [січень 2006]. – № 3/4. – С. 202–221

Куліш та його оточення: Робочий зошит / Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України. – К., 2007. – 74 с., іл.

Зауваги до автографів Шевченка // Слово і час. – 2007. – № 3. – С. 28–29

«З мого життя» Миколи Стороженка і проблема видання мемуарної літератури // Україна модерна. – 2007. – Ч. 12 (1). – С. 218–228 Режим доступу: [6]
Сигнальний примірник «Повести об украинском народе» Куліша // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2007 [травень 2008]. – Вип. 12. – С. 838–839

До шевченківської бібліографії 1861 року // Слово і час. – 2008. – № 5. – С. 52–56
Куліш П. Повне зібрання творів. Листи. – К.: Критика, 2009. – Т. ІІ: 1850–1856 / Упоряд., комент. Олесь Федорук; відп. ред. В. Дудко. – 672 с. ISBN 966-7679-70-5 (т. 1)

Пантелеймон Куліш: Письменник, філософ, громадянин / Наук. консультант, упоряд. ілюстративного матеріалу. – К., 2009. – 536 с., іл. – (Хроніка–2000. – Вип. 78)

Куліш і Забіла: До історії особистих взаємин та літературних взаємооцінок // Хроніка 2000. – К., 2009. – Вип. 78: Пантелеймон Куліш: письменник, філософ, громадянин. – С. 411–430

Міхал Ґрабовський на малюнках Куліша // Образотворче мистецтво. – 2009. – № 2. – С. 14–17; Міхал Грабовський у малюнках Куліша // Вісник НТШ. – 2009. – № 42. – С. 30–32 

До родоводу Куліша / І. Ситий, О. Федорук // Археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2010. – Вип. 15/16. – С. 129–139

Зарубіжне шевченкознавство (з матеріалів УВАН): [У 2 частинах] / Наук. консультанти, упоряд. ілюстративного матеріалу О. Федорук, Т. Скрипка. – К., 2010. – Частина 1. – 353 с.; Частина 2. – 447 с. – (Хроніка–2000. – Вип. 3 (85); 4 (86))

Шевченкознавство в Українській Вільній Академії Наук (1940-ві – 1960-ті рр.) // Зарубіжне шевченкознавство (з матеріалів УВАН). – К., 2010. – Част. 1. – C. 326–353. – (Хроніка–2000. – Вип. 3 (85))

Володимир Макарович Яцюк (13 липня 1946 – 2 травня 2012) // Український археографічний щорічник. Нова серія. – К., 2012. – C. 761–765 

Шевченко неканонічний / Розмовляв І. Чорновол // Львівська газета. – 2013 – 9 берез.

Перше видання Шевченкових «Гайдамаків»: Історія книжки. – К., 2013. – 152 с.

Організації: 
Член Редакційної колегії (з 2003) серії «Відкритий архів» видавництва «Критика»; Член Редакційної колегії і відповідальний секретар Повного зібрання творів Куліша (з 2005), що його готує Інститут Критики та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Публікації

Середовище

Стаття
Один за одним вони залишили нас. Борис Черняков (2010), Василь Бородін і Микола Павлюк (2011), Володимир Яцюк (2012), Веніамін Еппель (2013), Ростислав Пилипчук (2014). І тепер от — Віктор Дудко. Люди різних поколінь і подекуди навіть різних професій, які не завжди були знайомі між собою, але яких об’єднав у собі — чи радше для мене символізував у собі таке об’єднання — Віктор Дудко. Це — середовище, без якого — і тих, хто відійшов, і тих, хто з тобою ще залишається, — ти ніхто, без нього твоя праця ніщо, без нього і ти ніколи не станеш собою і не зможеш зреалізувати себе. Це було середовище джерелознавців і текстологів, справжніх лицарів української науки, які високо піднесли її знамено, піднесли на недосяжну для більшости з нас височінь. Які з особливою відповідальністю і ретельністю...
Вивчення історії української культури завжди буде неповним і викривленим, якщо поза увагою дослідника залишатимуться питання цензури — і царської, і совєтської. Кубометри документів до цієї теми зберігаються в архівних сховищах Петербурга, Москви, Києва, і до них здебільшого ще не торкалася рука дослідника. «Найрозкрученіша» в науковому плані постать — Шевченко — при ближчому зануренні в конкретику, як з’ясовується, ще має чимало дослідницьких «білих» плям. Серед них і питання цензури, попри те, що такий авторитетний науковець минулого, як Василь Бородін, доклав значних зусиль до з’ясування обставин цензурування та проходження творів поета через цензурне відомство. Ще досі історія видання та поширення шевченківської літератури має чимало істотних дослідницьких лакун.
Як колись Олександр Лазаревський або Іван Франко вишпортували по антикваріях національні реліквії, так Яцюк щосуботи, рік у рік, десятиліття за десятиліттям ходив до клубу колекціонерів, на «здибанку». Завжди в пошуку: купуючи, виторговуючи, обмінюючи. Останні сім-вісім років його заполонила нова ідея – зібрати універсальну колекцію автографів, світлин, книжок із дедикаціями тощо. Колекцію, звісна річ, україноцентричну. Кожну постать він прагнув розкрити в кількох основних іпостасях: портрет, автограф, першодрук. До ідеї він підходив із практичного боку, як музейник-експозиціонер, мріючи в майбутньому зробити велику виставку, в якій явити духовний розвиток України XIX–XX століть. Леліяв і назву майбутньої виставки: «Україна: мозаїка цілости».
Лютий 2007
Випуск 1: Листи вчених до Д. І. Яворницького.
Дніпропетровськ: Гамалія, 1997.
Випуск 2: Листи діячів культури до Д. І. Яворницького.
Дніпропетровськ: Гамалія, 1999.
Випуск 3: Листи музейних діячів до Д. І. Яворницького.
Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005.
Випуск 4: Листи Д. І. Яворницького до діячів науки і культури.
Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2005.

За роки незалежности це наймасштабніший зі зреалізованих в Україні проєкт комплексної публікації епістолярію одного діяча. У перших трьох випусках уміщено 2071 лист до Яворницького від 349 осіб, у четвертому – 490 листів Яворницького до 78 адресатів. Чи видання вже завершено, чи мають бути випуски ще, невідомо.