Мирослав Маринович

Зображення користувача Мирослав Маринович.
Написати листа
Публіцист, правозахисник
Україна

письменник-публіцист, правозахисник, організатор амністійного руху в Україні, віце-ректор Українського Католицького Університету. 2010 року у видавництві УКУ вийшло в світ його «Вибране в шести томах».

 

Статті у часописі «Критика»:

(&Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Леонід Плющ, Ольга Кочерга, Оля Гнатюк, Галина Бурлака) Пам’яті Михайлини Коцюбинської 2011/1-2 (159-160)

Польща й Україна після медового місяця 2010/5-6 (151-152)

Вкладена мета і міра свободи 2008/10-11 (132-133)

Політична доцільність покаяння 2007/4 (114)

«Була б колиска – будуть діти!» 2006/7-8 (105-106)

Вправи з академічного веслування (відповідь на запитання «Критики») 2006/6 (104)

Ми говорили «папа» – розуміли «Іван Павло II» 2005/4 (90)

Роздуми про заслужену кару, люстрацію та милосердя 2005/1-2 (87-88)

Ціна привабливого зла 2004/4 (78)

Набуток Мустафи Джемілева 2003/11 (73)

Толерантність як уміння «плавати в одному човні» 2001/9 (47)

Публікації
На початку травня Національна Академія наук України на пропозицію президента Бориса Патона більшістю у 75% голосів обрала нового віце-президента – колишнього керівника Кучминої адміністрації, а потім спікера ВР і невдаху останніх парламентських перегонів Володимира Литвина, якого свого часу публічно оскаржували у плаґіяті, й ці звинувачення дотепер не спростовано. Відтак загальні збори Академії обрали 27 нових академіків і 76 членкорів. Поминаючи ситуацію з природничими та математичними науками, завважмо, що від гуманітарних і суспільствознавчих відділень, окрім цілком авторитетних фахівців і порядних громадян, до НАН України пройшло також чимало тих, чий науковий доробок і рівень фахової компетенції й інтелектуальної сумлінности не раз було поставлено під сумнів