Микола Рябчук

EN Read in English
Зображення користувача Микола Рябчук.
Написати листа
Письменник, публіцист, критик
Київ, Україна

Письменник, публіцист, президент Українського ПЕН-клубу, досліджує проблеми громадянського суспільства, національної ідентичности і націоналізму. Остання книжка – «Каміння й Сізіф. Есеї» (Харків, 2016).

Список публікацій: 

Статті у часописі «Критика»:

Химерне пограниччя 2012/3 (173)

Ліберальний націоналізм та його вороги 2011/5-6 (163-164)

Понад ресентиментами 2011/1-2 (159-160)

Кінець Другої Республіки 2010/11–12 (157–158)

Реконструкція реґіону 2010/7-8 (153-154)

Метафори зради 2009/9-10 (143-144)

То хто ж ці люди? 2009/7-8 (141-142)

Громадянське суспільство та його «друзі» 2009/1-2 (135-136)

Інституційний дизайн для «сірої зони» 2008/9 (131)

Як я зробився чехословаком 2008/7-8 (129-130)

Нотатки на полях дискурсивних битв 2008/1-2 (123-124)

З культурою і без 2007/10 (120)

Збій програми 2007/1-2 (111-112)

Мильна опера на немильну тему 2006/12 (110)

Закон сполучених посудин та інші закони 2006/7-8 (105-106)

Культура пам’яті та політика забуття 2006/1-2 (99-100)

Українська правда 2005/1-2 (87-88)

Прометеї та реалісти 2004/9-10 (83-84)

Европейські мрії евразійських реалій 2004/4 (78)

Жаб’яче око протестного електорату 2004/1-2 (75-76)

Амністія, амнезія і «спадкоємність влади» 2003/6 (68)

Знакування політичного простору 2003/5 (67)

Чому я можу не бути критиком 2002/12 (62)

Імперія як дискурс 2002/9 (59)

Правопис із вусами 2002/6 (56)

«Безлад» заради «злагоди» 2002/4 (54)

За Україну без Муґаб(е) 2002/3 (53)

Дві України 2001/10 (48)

Перевинахід нації 2001/7-8 (45-46)

До історії одного стрибка 2000/5 (31)

(&Лєшек Бальцерович) Укр. економіка: мобілізація чи демонізація? 2000/4 (30)

Прогнози добре поінформованих оптимістів 2000/1-2 (27-28)

Спокута метафізичних провин 1999/11 (25)

Українська інтеліґенція в пошуках «меншого зла» 1999/10 (24)

Поет і його демони 1999/7-8 (21-22)

«Небіж Рільке» і «син Тараса» 1999/6 (20)

Українська преса: між просвітництвом і маскультом 1999/5 (19)

Нестерпна вагота мрій 1999/4 (18)

Закарпатці за Дунаєм 1998/10 (12)

Сумні ювілеї радісних подій 1998/9 (11)

(Де)міфологізація націоналізму 1998/5 (7)

Листи до братів-нехліборобів 1998/2 (4)

У пошуках «українського Маркеса». До підсумків літературного року 1998/1 (3)

Тексти не ангели 1997/2

Від СПУ до АУП: спроба емансипації 1997/1

Публікації
Грізні слова «ультиматум», «совєтська загроза», «контрреволюція» заповзали з різних боків у нашу свідомість. І ми відчували: це саме ті слова, які роблять наших батьків напруженими і змушують їх замовкнути чи змінити тему при кожному нашому наближенні. Вони були совєтськими громадянами, а ми – їхніми совєтськими дітьми, і вони явно не хотіли, щоб ми чули їхні політичні розмови. Але ми відчували: щось недобре діється у Чехословаччині й навкруги, щось, ладне кожної миті закінчитися війною, хоч якою немислимою вона виглядала під погідним небом серед райських літніх канікул. І коли совєтські війська таки вторглися до Чехословаччини, ми побачили наших батьків цілком пригніченими – так, немовби вони самі були чехами і словаками, і їхній уряд виявився скинутим, а країна знов окупована чужинцями.

Сторінки5