Михайло Мінаков

EN Read in English
Зображення користувача Михайло Мінаков.
Написати листа
Філософ, публіцист
Київ, Україна

Доктор філософських наук, доцент катедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія», голова Кантівського товариства в Україні, головний редактор часопису «Ідеологія і політика», автор трьох монографій і численних статтей з історії модерної европейської філософії, філософії освіти, політичної та соціяльної філософії. Від березня 2018 року – головний дослідник з питань України у Інституті імені Кенана Центру імені Вудро Вілсона у Вашинґтоні, США. Віце-президент академічної ради Центру східноевропейських та міжнародних студій у Берліні (Zentrum für Osteuropa- und internationale Studien, ZOIS), та Посланець з толерантности Парламентської ради ООН в Україні. Найновіша книжка – «Development and Dystopia: Studies in Post-Soviet Ukraine and Eastern Europe» (ibidem / Columbia University Press, 2018).

Список публікацій: 

Повний список наукових та публіцистичних публікацій знаходиться тут.

Публікації
Воля пізнавати є незаперечним фактом людського життя, але суспільне її інституювання відбулося доволі пізно, – принаймні, після виникнення держави. Школи й чесноти навчання з'являються там, де воля до влади вже сформувала державні структури. Тобто воля до знань вторувала інтересам влади і проявлялася почасти як окрема їхня форма. В різних культурах і в різні часи вона набувала інституційної форми по-різному. Скажімо, в Китаї школи не перетворювалися на складніші установи, зберігаючи важливість стосунків «Учитель - Учень». На європейському Заході освітні інститути розвивалися інакше: освіта не тільки ставала ресурсом державного апарату чи механізмом отримання соціального статусу, а й сама набувала розвитку як певний апарат зі своєю ієрархією.

Сторінки2