Леонід Люкс

Зображення користувача Леонід Люкс .
Написати листа
Історик, доктор наук, фахівець з історії Східної Европи
Німеччина

Викладав історію в університетах Мюнхена, Бремена, Кельна. У 1995–2012 роках очолював катедру новітньої історії Центральної та Східної Европи у Католицькому університеті Айхштет-Інґольштадт (Баварія); у 2011–2015 роках — директор Інституту досліджень Центральної та Східної Европи цього університету. Від 2017 року — науковий керівник Міжнародної лабораторії досліджень російсько-европейського інтелектуального діялогу в Національному дослідницькому університеті «Вища школа економіки» (Москва). Головний редактор часописів «Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры» та «Forum für osteuropäische Ideen- und Zeitgeschichte». Найновіша книжка — «Два “особливі шляхи”? Російсько-німецькі паралелі та контрасти (1917–2014): порівняльні есеї» (Штутґарт, 2016).

Публікації
Чому ж більшовицький державний переворот у Петрограді, проти якого виступав майже весь політичний клас Росії і навіть деякі більшовики, відбувся настільки безперешкодно? Аби нам легше було відповісти на це запитання, варто провести паралель з іншою подією, що також мала незворотні наслідки, а саме — із захопленням влади, яке здійснили націонал-соціялісти у Німеччині 1933 року. Воно також відбулося майже безперешкодно, мабуть, навіть рівніше, ніж захоплення влади в Росії більшовиками. Націонал-соціялісти, на відміну від більшовиків, мали сильних спільників — німецьких консерваторів, які контролювали чимало ключових позицій у Ваймарській республіці та практично передали владу до рук НСРПН. Консерватори передали державу, яку вони мали захищати, її непримиренним ворогам.