Лада Біланюк

EN Read in English
Зображення користувача Лада Біланюк.
Написати листа
Антропологиня
Сієтл, США

Професорка антропології в Університеті Вашингтона в Сієтлі. Одержала ступінь бакалавра антропології в Єльському університеті 1990 року та ступінь доктора філософії в галузі антропології в Мічіганському університеті 1998 року. Наукові інтереси: лінгвістична антропологія, мова та ідеологія, мовна політика, націоналізм, популярна культура, ґендер; Україна та інші пострадянські країни. Остання книжка: Contested Tongues: Language Politics and Cultural Correction in Ukraine (Cornell University Press, 2005).

Список публікацій: 

Publications, Essays, Articles, and Book Chapters

2017. Purism and pluralism: Language use trends in popular culture in Ukraine since independence.  The Battle for Ukrainian: A Comparative Perspective, edited by Michael Flier and Andrea Graziosi. Pp. 343-363. Harvard University Press.    

2016. Ideologies of Language in Wartime. In Revolution and War in Contemporary Ukraine: The Challenge of Change, edited by Olga Bertelsen. Pp. 139-160. Stuttgart: Ibidem Verlag.  

2016. Race, media, and postcoloniality: Ukraine between nationalism and cosmopolitanism. City & Society 28(3): 341-364. DOI:10.1111/ciso.12096  

2014. Conflicting epistemologies in the study of mixed languages. In Trasjanka und Suržyk - gemischte weißrussisch-russische und ukrainisch-russische Rede. [Trasjanka and Suržyk – Mixed Belorussian-Russian and Ukrainian-Russian Speech], Gerd Hentschel, Oleksandr Taranenko, and Sjarhej Zaprudski. (eds.). Pp. 27-30. New York: Peter Lang.  

2010. Language in the balance: The politics of non-accommodation in bilingual Ukrainian-Russian television shows.  International Journal of the Sociology of Language 201:105-133.  

Публікації
Міноритарні ідентичності почали ставати центральними в моделях української ідентичности, адже постсовєтські українці прагнуть означувати себе як модерних і гідних членів міжнародної спільноти. Включення етнічного та расового розмаїття є маркером просвітництва й глобальної пов’язаности, контрапунктом до стереотипів про українців як ізольованих, сільських і нецивілізованих. Образ України як космополітичної та інклюзивної країни є частиною намагання побудувати Україну як глобально та локально привабливий бренд, прояв світової тенденції перетворення етнічности та нації в об’єкти торгівлі та збуту (Comaroff and Comaroff 2009). Різні науковці пропонували розглядати Україну як постколоніяльну країну (Moore 2001; Масенко 2004; Korek 2007; Riabczuk 2013; Horbyk 2015; Snyder 2015).