Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
-
Число розпочинається змістовною статтею Романа Гром’яка, яку він присвятив трилогії «Ost» Уласа Самчука (Ігор Павлюк у рубриці «Штрихи» також звертається до постаті Самчука, пишучи про нього та пресу 1937–2000 років), а відтак уміщено розвідку Олександра Галича, з якою хочеться полемізувати. Зосередившися на щоденниках Олеся Гончара, автор немов намагається «підчистити» його біографію та надто поквапно затерти навіть згадку про радянське минуле письменника: Гончар «намагався йти в ногу з часом», пише він, але не відрефлектовує всіх наслідків цієї ходи.
Найцікавішою рубрикою числа є «XX століття». Тут Наталя Іванова достежує «фізику» аванґарду та літературне «інженерство» Леоніда Скрипника; Софія Рябчук аналітично осмислює взаємини автора й читача в теоретичних розмислах Майка Йогансена й адекватність їх утілення в «Подорожі ученого доктора Леонардо...». Інна Гончар достежує творчість Михайля Семенка, оцінюючи її як «поетичну трикстеріяду». Безумовну цінність становить стаття Дмитра Чижевського «Слов’янський романтизм».
Найпомітнішим артефактом чисел «Кур’єра Кривбасу» за червень і липень став новий прозовий текст Сергія Жадана «Anarchy in the UKR». Багатьох цікавить: а чи надовго стане фірмових Жаданових інтонацій, словечок, зворотів та образів? «Анархія» засвідчує, що принаймні досі вони не заялозились.
Окрім подальшого публікування роману Орхана Памука «Мене звати червоний», «Всесвіт» уміщує в чергових числах цілком непогані взірці світової прози.
Традиційно для «Четверга» текстів у часописі зібрано чимало: на всі смаки й на їх відсутність також. А Іздрик, здавалося б, скромно коментує цю, умовно сказати б, «якість» текстів саме тим, що читачеві дано до рук демоверсію, яка «функціонуватиме лише 30 діб, якщо функціонуватиме взагалі». От і згадується Барт із повнотою переживання смерти автора, якому Іздрик відміряв трохи більше часу, ніж класик постструктуралізму (а ось чи йтиметься в «Четверті» про задоволення від тексту, це ще запитання...).
Окрім добірки поезій Емми Андієвської, у числі вміщено вибрану бібліографію її творів і критичної літератури. Когось може зацікавити матеріял Григорія Зленка «Олександр Стурдза читає “Тризну”» – про відомого одесита, котрий, як виявляється, мав неабиякий інтерес до Шевченкових творів.
Березневе число «Сучасности» посилає сиґнал SOS від Юрія Іллєнка. Як і годиться людині, котра стоїть на борту човна, що от-от потоне, кінорежисер просить допомоги і для себе, і для кожного, хто на тому човні опинився. Просить, звичайно, у президента України.
У рубриці «Scriptible» Юрій Барабаш пропонує ще одну спробу прочитання Шевченкової поеми «Сон», а Богдан Бойчук виважено й безапеляційно об’єднує Сергія Жадана, Ірену Карпу та Юрія Андруховича в чарівне тріо «Троїстих музикантів». По цьому інтелектуальному тренінґові читач має нагоду ознайомитися з радіоп’єсою на одну ніч «Чвірка на флету», автором котрої є ІБТ.
Число (не?)сподівано жваве й цікаве: скидається на те, що «помаранчеві події» сколихнули авторів і надихнули на творчість. Рубрику «Суспільне життя» розпочинає саме спомин Майданових зрушень: думками охоче діляться Михайлина Коцюбинська та Максим Стріха.
