Ігор Семиволос

Зображення користувача Ігор Семиволос.
Написати листа
Історик, політолог
Україна

Історик, політолог, сходознавець, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень НАН України, автор досліджень у галузі культурної антропології, історії та культури народів Близького Сходу і мусульманських громад Европи, етнополітичної проблематики в сучасній Україні.

Найновіша книжка (у співавторстві) – «Іслам і політика ідентичностей в Криму: від символічних війн до визнання культурного розмаїття» (Київ, 2009).

 

Статті у часописі «Критика»:

 

(&Олександр Богомолов) Кримськотатарський газетний дискурс: уявлення про інших 2010/7-8 (153-154)

(&Олександр Богомолов) Кримськотатарський газетний дискурс: уявлення про себе 2010/1-2 (147-148)

(&Олександр Богомолов) Розморожені напівсуверенності 2008/10-11 (132-133)

(&Олександр Богомолов) Alter ego імперії: уявлена цивілізація слов’янського Криму 2008/3 (125)

 

Публікації
Втрата рідної землі та прав на власну землю внаслідок депортації 1944 року, тривалий період вигнання з позбавленням громадянських прав, життя у «чужій азійській землі» без права повернення в Крим, спогади про спроби повернутися на батьківщину і повторне вигнання – все це складається у потужний і рельєфний образ невпинного злочину проти народу або цілої низки злочинів, розтягнутої в часі. Концепт злочину посідає велике місце у кримськотатарському медійному та політичному дискурсі й щороку ритуально відтворюється у річницю депортації 18 травня. Оскільки у цих подіях кримські татари постають як жертва, пов’язаний із ними посттравматичний синдром стає невіддільною частиною групової ідентичности.
Три історично недавні події визначально впливають на розвиток міжетнічних відносин на Кримському півострові протягом останнього часу. Це масова репатріяція кримських татар від кінця 1980-х років, підвищення статусу реґіону від области до автономної республіки 12 лютого 1991 року та проголошення незалежної української держави 24 серпня 1991 року. Ці чинники кардинально змінили декілька важливих характеристик кримського суспільства: етнічний склад населення, місце міжетнічних відносин у суспільно-політичному житті Криму та, нарешті, владні відносини не тільки в адміністративному, але й у ширшому розумінні цього терміна. Йдеться про статус певної громади або суспільного прошарку як панівної або, навпаки, підпорядкованої групи, про розподіл матеріяльних та символічних ресурсів та інше.