Григорій Грабович

EN Read in English
Зображення користувача Григорій Грабович.
Написати листа
Літературознавець, літературний критик, історик культури
Мілтон, США

Професор катедри української літератури ім. Дмитра Чижевського Гарвардського університету, президент НТШ в Америці, головний редактор часопису «Критика». 2013 року «Критика» випустила у світ його книжку «Шевченкові “Гайдамаки”. Поема і критика».

Публікації
Навіть не надто детальний розгляд природи національних містифікацій доволі виразно показує їхні культурно-історичні спонуки, а точніше, соціо-психологічну матрицю: в різних суспільствах і в різних епохах потреба самоствердження вимагає відкриття своїх коренів. Автентичність тих коренів — тобто тексту/нарації, що їх висловлює, — стає другорядною супроти основної міфотворчої функції: потреби переказати глибший сенс, резон існування колективу. Але раціоналістські закони гри вимагають наукової, текстуальної видимості — тобто об’єктивної пам’ятки. Відтак вони урухомлюють процес витворювання, а потому ревного захищання специфічного науково-міфічного гібриду, який стає сакральним об’єктом чи пак талісманом колективної автентичності й стародавності.
У своїй творчості Лариса Косач не здійснила завдань, на які була запрограмована. Тобто вона стала взірцем нового українського письменника, – але за своєю моделлю. Творча інтуїція підказала їй інший шлях, і її перекладницький (тим паче просвітянський) доробок залишився мізерним і далеким від запланованого. Впродовж її дозрівання й потім дозрілого життя Ларисі Косач довелося постійно боротися проти домінації її мами, яка (і на це є достовірні джерельні докази), як часто буває в таких обставинах, не гребувала різними засобами психічного шантажу; до того ж, психологічний тиск уможливлювався – і мотивувався – важкою фізичною хворобою Лариси (адже все, від вибору одежі й курортів до редаґування її творів, робилося тільки для добра Лариси, тобто Лесі).

Сторінки5