Григорій Грабович

EN Read in English
Зображення користувача Григорій Грабович.
Написати листа
Літературознавець, літературний критик, історик культури
Мілтон, США

Професор катедри української літератури ім. Дмитра Чижевського Гарвардського університету, президент НТШ в Америці, головний редактор часопису «Критика». 2013 року «Критика» випустила у світ його книжку «Шевченкові “Гайдамаки”. Поема і критика».

Публікації
Кожен громадянин у принципі має право не голосувати і публічно про це заявляти. У випадку знаної особистости така заява стає суспільним фактом і громадським чинником – корисним або ніяк не корисним. У цьому контексті цей особистий вибір (а іноді лиш відрух) має бодай два наслідки: він «об’єктивно» прирівнює неголосування до голосування «проти всіх» (тут, щоправда, є юридичне й етичне розрізнення між дією прямою та непрямою, commission і omission, але у прагматичному сенсі воно тут не істотне), а також – якщо ми в принципі допускаємо існування у громадянському вимірі такої речі, як моральність – він несе моральну відповідальність за свій вибір, за його вповні передбачувані наслідки: вибереш Януковича, тобто поможеж його вибрати – то й матимеш цінності та (головне) дії Януковича.
Власне, п’ятдесят років тому відбувалося не лишень совєтське закабалення Східної Европи, але й було дано початок західної, точніше американської, протидії, якою був план Маршала. У польсько-українських стосунках це п’ятдесятиріччя розпочинають, з одного боку, трагічні події «Акції Вісла», що якоюсь мірою завершує неофіційну, але не менш жорстоку польсько-українську війну, що тривала десь від 1943 року. З другого, протилежного боку, його розпочинає заснування в Італії місячника «Культура», який згодом на постійно перебирається до Парижа й за декілька коротких років стане основним чинником у процесі не так оновлення, як кардинального переосмислення та переформулювання польсько-українських культурних, політичних й інтелектуальних зв’язків.

Сторінки5