Ганна Протасова

EN Read in English
Зображення користувача Ганна Протасова.
Написати листа
Журналістка
Київ, Україна

Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) за спеціальністю «Філологія» та аспірантуру НаУКМА. Працювала журналісткою, редакторкою та перекладачкою. У 2013 - 2015 роках була відповідальною редакторкою газети «Літературна Україна». Дипломантка міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (2016), фіналістка конкурсу «New Voices» Українського центру міжнародного ПЕН-клубу. Від 2015 року – редакторка онлайн-порталу «Критики» та у видавництві «Критика».

Публікації
Певно, не кожен із наших читачів, беручи до рук нове видання «Критики», має охоту і звичку прочитувати реквізитну сторінку з іменами людей, які працювали над книжкою. Це несправедливо: вона ж бо приваблює не лише іменем, зазначеним у її титулі. Маємо дуже поважну нагоду привернути увагу до найдосвідченішої і найзаслуженішої працівниці нашого видавництва, яка вміє зробити книжку привабливою не лише змістом, але й також її поліграфічною формою. Інтерв’ю з технічною редакторкою видавництва Майєю Аркадіївною Притикіною подаємо з нагоди неабиякої події – її 80-річного ювілею. Щиро вітаємо ювілярку й бажаємо їй і далі радувати нас своєю працею, якій вона віддала стільки десятиліть свого життя. Вона має підстави пишатися зробленим...
Від Шевченка шляхи двох літератур остаточно розходилися, вже була очевидною різниця між ними. Звичайно, все, що Бєлінський аналізував, він підтягував до своїх уявлень, зважав, наскільки літературні твори відповідали його очікуванням. Якщо не відповідали, то це відкидалося, і не останньою чергою тому, що це – українськомовні тексти. Він цьому зовсім не симпатизував, тому-то для всіх була очевидна – на Заході і для компетентних науковців тут – оця некоректність приписування Бєлінському позитивної рецензії із «Отечественных записок» на «Кобзар» 1840 року, яка абсолютно не відповідала поглядам критика. Але ці ідеологічні ігрища оголилися вже тепер, коли ми бачимо повний корпус критичних відгуків на Шевченка – прижиттєвих та року по смерти поета.

Сторінки2