Може, я у своїх припущеннях і не маю цілковитої рації, але, здається мені, що Бальзак шукав виходу з цього глухого кута не у звичній царині змісту, а на слизьких сходинках форми. Завжди вважалося, буцімто він почав будувати «Людську комедію», слухняно прямуючи слідом за Данте, творцем «Божественної комедії». Але ж «Божественна комедія» – це не щось інше, як ґрандіозна метафора, яка на жодну «реальність» і не зазіхає. А от «Людська комедія» – вже за самим означенням та й ще за умов становлення справді нового суспільства – просто не могла наперед проектуватися як абстракція. То чого ж тоді Бальзак прагнув?