Дмитро Шевчук

політичний філософ

Рівне, Україна

Доктор філософських наук, проректор Національного університету «Острозька академія», відповідальний секретар серії «Філософія» Наукових записок «Острозької академії». Досліджує проблеми сучасної політичної філософії, методології гуманітарних наук, соціокультурні процеси у Центрально-Східній Европі. Найновіша книжка – «Смисл і межі політичного: філософська інтерпретація» (Острог, 2014).

Список публікацій:

Статті у часописі «Критика»:

Культура у мереживі мереж 2011/3-4 (161-162)

Постполітичне позасвідоме 2009/11-12 (145-146)

Ментальна географія Европи 2008/12 (134)

Ґалерея авторитетів польського дисидента 2005/7-8 (93-94)

Стихія естетики – естетика стихій 2005/1-2 (87-88)

Публікації

Додати до закладинок

Ментальна географія Европи

Стаття

Дмитро Шевчук

Грудень 2008

Щоб пізнати ментальну географію, слід вдатися до специфічної герменевтики. Один із основних законів інтерпретації, що тут діє, є таким: «Коли речі й місця втрачають контекст, котрі надають їм функцію, в них можна читати». Це герменевтика цілком Гайдеґерівського штибу. Перед тим, як пізнати ці місцини шляхом розуміння, їх треба проявити, повернути із забуття. Одна з категорій, що описує спосіб їхнього буття, – це невидимість. А відтак втрата контексту долає інтерпретування їх як засобу, ми долаємо передрозуміння і потрапляємо у простір невизначености, що зачаровує і несе з собою можливість естетичного переживання («Непридатні, у певному сенсі визволені, вони набувають певну авру»).

Додати до закладинок

Теодор Мацьків. Хмельниччина в тогочасних західньоевропейських джерелах

Рецензія

Дмитро Шевчук

Листопад 2008

Острог–Нью-Йорк: 2007.

Зіставляючи між собою різні західноевропейські джерела XVII століття (і публікуючи ці документи у додатках до своєї розвідки), дослідник показує, як оцінювали повстання Богдана Хмельницького у Західній Европі, і з’ясовує, якою мірою відповідає історичним фактам оцінка Зборівського договору в німецькій та англійській пресі з 1649 року, а також у тогочасних французьких документах.

Додати до закладинок

Чатування на плаґіят: польський досвід

Стаття

Дмитро Шевчук

Березень 2007

Одним із найактивніших учасників обговорень випадків наукової непорядности в Польщі є згаданий Марек Вронський, якого часом називають чи не єдиною особою, яка серйозно бореться із шахрайством у польській науці. На шпальтах видання «Академічний форум» (цикл статтей «Із архіву наукової непорядности») і на сторінках порталу Racjonalista.pl він описує найгучніші справи плаґіяту й інших шахрайств не лише в польській, але й у світовій науці, стежить за розвитком подій і дає їм оцінку. На основі аналізів намагається витворити власні рецепти. Скажімо, в одній статті пропонує принцип «трьох кроків», які повинен здійснити декан, якщо на його факультеті виявлено плаґіят. Передусім зауважує, що плаґіят є для факультету своєрідною годинниковою бомбою

Додати до закладинок

Редактори Дж. Арквілла і Д. Ронфельдт. Мережі і мережні війни. Майбутнє терору, злочинності та бойових дій

Рецензія

Дмитро Шевчук

Червень 2006

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.

Мережна війна має подвійну природу: з одного боку, це війна, яку ведуть терористичні та злочинні організації, радикальні політичні групи тощо; з іншого ж боку, до мережної форми організації вдаються активісти громадських організацій.

Додати до закладинок

Джон Дарем Пітерс. Cлова на вітрі. Історія ідеї комунікації

Рецензія

Дмитро Шевчук

Травень 2006

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.

Комунікація не є проблемою для всіх часів і всіх народів. Але, як зауважує Джон Дарем Пітерс, якщо тобі потрапила до рук ця книга, це означає, що ти належиш до суспільства, у якому висловлюються «тривоги з приводу того, як досягти контакту з людьми, далекими і близькими».

Додати до закладинок