Боріс Дубін

Зображення користувача Боріс Дубін .
Написати листа
Соціолог
Москва, Росія

соціолог, перекладач, науковий працівник Аналітичного центру Юрія Левади (Москва), займається проблемами суспільних змін, соціологією релігії, культури та засобів масової комунікації. Остання книжка – «На полях письма. Заметки о стратегиях мысли и слова в XX веке» (Москва, 2005).

 

Статті у часописі «Критика»:

Війна по телевізору і насправді 2008/10-11 (132-133)

Споглядацьке суспільство і культура телеадаптації 2008/4 (126)

Забувати і повторювати: конструкція та репродукція влади 2007/6 (116)

Телегромадянське суспільство 2006/9 (107)

Симулятивна влада і церемоніяльна політика 2006/3 (101)

Росія та сусіди: проблеми взаєморозуміння 2005/4 (90)

Електронна завіса колективної ідентичности 2004/6 (80)

Удавання противаги 2004/3 (77)

Обличчя епохи 2003/9 (71)

Демобілізація літератури: російський формат 2003/5 (67)

Европа – «віртуальна» та «інша» 2002/10 (60)

Що таке европейський антиамериканізм? 2002/6 (56)

Експансія звичного 2001/6 (44)

 

Публікації
За дев’яності роки історичні романи, написані на вітчизняному матеріялі, посіли одне з найчільніших місць на книжкових полицях, у кіосках і на розкладках великих міст Росії, в колі масового читва росіян. Певна частина цього літературного масиву склалася з дореволюційної історичної романістики й еміґрантської словесности минулих років, перевиданої, а частіше — вперше опублікованої в СССР у період «гласности» і пізніше (крім не раз публікованих у совєтські часи Міхаіла Заґоскіна, Івана Лажечнікова, Ґріґорія Данілєвського, це дореволюційні романи Даніїла Мордовцева, Ніколая Ґейнце, еміґрантська проза Марка Алданова, Петра Краснова, Івана Лукаша та інших. Інша частина - досить постійні у той же період перевидання вже власне совєтської історичної прози 1920-1970-х років, про які йтиметься далі
Соціюм у Росії, як і раніше, формується й усвідомлює себе переважно як простий (мало диференційований, із тяжінням до одномірности), замкнутий (у межах «своїх» і відмежований від зовнішнього світу загалом), патерналістськи зорієнтований (по вертикалі вгору). Це спільнота підопічників, що перебуває в процесі адаптації. Тактичні форми такої масової адаптації можуть більш-менш відрізнятися. Однак у кожному разі ізоляціоністський характер колективного самоозначування постає як межа, бар’єр, набір заборончих перепон (неґативних санкцій) для можливого універсалізування зразків власної поведінки, очікувань щодо «інших» – форм громадянського чи конституційного патріотизму, довіри соціяльним інститутам, позитивної соціяльности (соціяльної залучености, зацікавлености, дієвої участи), моральної солід
Кінець вісімдесятих років в СРСР позначився «публікаційним бумом» і безпрецедентним злетом накладів часописів, які транслювали ідеї та символи масштабних перемін у країні. Те, що рупором змін і об’єктом загальної уваги стали друковані видання, вказувало на соціяльний прошарок, котрий зміцнив свою роль у цих процесах культурної трансляції: писемно-освічену інтелігенцію. З-поміж іншого вона принесла з собою ілюзії щодо величезних, якщо не безмежних, можливостей друку. Натомість поступово гарний почин, всотавши в себе консервативні принципи та методи, перетворився на розвиток системи, що тримає у постійній слабкій мобілізованості людину внутрішньо невдоволену й стомлену, роздвоєну і схильну до симуляцій та підміни понять...
«Ліві», формуючи та підтримуючи у суспільній свідомості ідеологізовану двополярну структуру світу (глобальне протистояння СРСР і США), підкреслюють, що від Сполучених Штатів іде загроза людині та людству, цінностям «свободи, рівности, братерства». «Праві», зі свого боку, акцентують проблематику етнічної, релігійної, культурної своєрідности та бачать у США загрозу національній ідентичності европейських країн і народів (зауважу, що відкриті чи напівприховані расистські настанови оприявнюються тут уже не в імперативах расової вищости «білих» і нівелювання світу на їхню користь, а в антиуніверсалістському підкреслюванні неусувних, мало того – цінованих і культивованих расових та етнічних відмінностей, у тому числі – в самих США).