Андрій Портнов

EN Read in English
Зображення користувача Андрій Портнов.
Написати листа
Історик
Берлін, Німеччина

історик, випускник історичного факультету Дніпропетровського університету (2001) та Студіюм Східної Европи Варшавського університету (2003). 2005 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Науково-освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі» (науковий керівник – Ярослав Ісаєвич) в Інституті українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. У 2004–2006 роках запрошений науковий працівник Трирського університету. У 2006–2008 – старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України, у 2009–2010 роках – радник директора Національного інституту стратегічних досліджень. У 2006–2010 роках – член (згодом голова) експертної ради програми «Соціальний капітал і академічні публікації» Міжнародного фонду «Відродження». Протягом 2007–2010 років виступав із гостьовими лекціями або був запрошеним науковим співробітником Центру досліджень Голокосту і геноцидів в Амстердамі, Гельсинського та Кембридзького університетів, Центру російських, кавказьких та центрально-европейських досліджень в Парижі. У 2008–2010 роках – головний редактор журналу «Україна Модерна». Постійний автор часописів Критика, Ab Imperio, Osteuropa, Nowa Europa Wschodnia, Arcana, Сучасність, Беларускі Гістарычны Агляд. Веде регулярні авторські колонки на сайтах Уроки истории, Ab Imperio та Zaxid.net.

 

Статті у часописі «Критика»:

Мученицька смерть мільйонів і перспективи теоретичної рефлексії 2011/7-8 (165-166)

Нова Східна Европа як «близкая заграница» Росії? 2011/1-2 (159-160)

Переможці та жертви ніяк не порозуміються 2010/11-12 (157-158)

Історик і його традиція 2010/7-8 (153-154)

Контекстуалізація Степана Бандери 2010/3-4 (149-150)

«Просвічений» посібник з облаштування Росії 2009/9-10 (143-144)

Теорія геноциду перед викликом Голодомору 2008/5 (127)

Ударимо дезертирством по добровольцях 2007/10 (120)

Вісті з хорошої імперії 2007/9 (119)

Партійна організація нашої науки 2007/1-2 (111-112)

Винаходячи Річ Посполиту 2006/9 (107)

Балансуючи на краях 2006/6 (104)

Історіографії на краях 2006/3 (101)

Свобода та вибір на Донбасі 2005/3 (89)

(& Ярослав Ісаєвич) In memoriam: Лев Білас 2004/11 (85)

Інтелектуальні пастки добрих намірів 2004/6 (80)

Пошуки Центральної Европи в собі й назовні 2004/4 (78)

Почути Іншого 2003/7-8 (69-70)

Поневолені університети 2003/3 (65)

Після карнавалу 2002/10 (60)

Terra hostica 2002/6 (56)

Польські контексти модерної України 2002/4 (54)

Публікації
Ми закликаємо коментаторів, особливо тих, хто дотримується лівих поглядів, бути обережними з озвученнями обґрунтованої критики радикального українського етнонаціоналізму. Більш панікерські заяви про Евромайдан найвірогідніше буде використано кремлівськими «політтехнологами» для втілення геополітичних проєктів Путіна. Надаючи риторичне забезпечення війні Москви проти незалежности України, таке панікерство мимоволі допомагає політичній силі, яка є набагато більшою загрозою для соціяльної справедливости, прав меншин та політичної рівности, ніж усі українські етноцентристи разом узяті.
Про російського Ґедройця надалі можна лише мріяти. А тим часом варто пам’ятати, що історія, навіть вільна від національного наративу, залишається полем ідеологічної боротьби. Навіть позірно нейтральні статті часто-густо пропонують оновлені концепції України в російській сфері впливу. Із критикою українського національного наративу мені доводилося виступати не раз, але думаю, що сьогодні не варто обмежуватися тільки критикою. В Україні вже маємо фахових критиків національної історіографії, але від них (від нас) надалі немає альтернативних пропозицій, критичної маси переконливих досліджень, написаних із інших, ніж дещо змодернізований класичний позитивізм позицій. Не менш істотним видається і питання: а чи не час узятися за деконструкцію імперії?..

Сторінки3