Навіґація за темамиЯк користуватись

Монако, Монте-Карло, княгиня Ґрейс (уроджена Келлі)... Більшість людей одразу пов’яже ці назви та імена з багатством, розкішшю, насолодою та декадансом. Усі вони стосуються невеличкого прямокутного шматка суші на березі французької Рів’єри, простого клаптика узбережжя, кам’янистого і скелястого, завдовжки щонайбільше кілька кварталів якого-небудь великого міста. І все-таки, здається, кожен принаймні щось чув про Монако, а дехто (навіть якщо самому не випало там побувати) ще й знає, що це незалежна країна. Та навряд чи багато хто навіть із-поміж фахівців знає, а почувши, попервах може й не повірити, що тут, виявляється, мешкає особливий монеґаскський народ зі своєю культурою та мовою, яка вже усталена і якої навчають у школах.
Існує фундаментальна різниця між філософією новітньої доби і релігією минулих віків: «Насправді наука радикально та якісно відмінна. До її явно виражених і гідних жалю властивостей... належать не тільки нині всім відома істотна неповнота, а й своєрідна аморальність, можна навіть сказати, моральна нечутливість. Вона не відкриває нам природу, яка винагороджує доброчесність і карає порок, і в її термінах доброчесність і порок навіть неможливо визначити (одне слово, це ніби обезголовлена версія колишнього Божества). Вона існує зовсім не задля того. Вона описує нам світ, де немає місця моралі, світ, який, у кращому разі, вказує на одні можливості й заперечує деякі інші. Тут не постає жодного завершеного, значущого, надійного космосу».

Сторінки38