Проблема модернізації – це родинна проблема. Неможливо модернізувати суспільство, не розриваючи давніх зв’язків, не відмовляючись від давніх уявлень та конвенцій. Саме тому в Україні лінія розриву проходить через сім’ї, через покоління, а не через реґіони. Ідеології, релігії – не причина, а рятівні кола, за які хапаються ті, хто не зважується на стрибок, хто опирається змінам. Первинним є не той чи той маркер, чи то ісламізм, чи «русский мир», а внутрішня потреба каналізувати свій гнів, надати йому форми, вербалізувати, перетворити емоції на дискурс.