Навіґація за темамиЯк користуватись

«Уліс» і «Доктор Живаґо» належать до однієї швидкоплинної епохи, коли книжка могла зазнати переслідувань через те, що загрожувала буржуазним ідеалам або, навпаки, прославляла їх. Та епоха закінчилася у 1980-х роках. Гласність уможливила те, що хрущовська відлига лише пообіцяла. Російські читачі змогли прочитати Пастернакову книжку лише 1988 року, коли уривки з роману почали виходити в літературному журналі «Новый мир». Наступного року газета «Известия» почала друкувати частинами російський переклад «Уліса», який в Англії та Америці можна було законно придбати від середини 1930-х років. Аж раптом у лютому 1989 року іранський аятола Хомейні засудив Салмана Рушді до смертної кари за образу Аллаха в «Сатанинських віршах», розв’язавши чергову цензурну «битву».
2–6 вересня 2005 року в Києві пройшла міжнародна конференція «Совєтський тоталітаризм в Україні: історія та спадщина», що її влаштував у рамках своєї науково-дослідницької програми київський Інститут Критики спільно з Українським науковим інститутом Гарвардського університету і Держкомархівом України за організаційної підтримки часопису «Критика» та за сприяння Міжнародного фонду «Відродження», Програми наукових обмінів ім. Фулбрайта, Центру російських і евразійських студій ім. Дейвісів Гарвардського університету, Української федеральної кредитної спілки «Самопоміч» у Нью-Йорку, Фонду катедр українознавства, Французького культурного центру та Польського інституту в Україні, а також посольств Італії, Польщі, США і Франції.