Часто лунають твердження, що західні малюнки, книги, фільми слід піддавати цензурі або добровільній самоцензурі, щоб не образити мусульман. Коли з’являється контроверсійний культурний продукт – карикатура, фільм, книга або промова, – вважається, що цим образять «усіх мусульман», начебто це автоматичний і неминучий закон природи, як горіння паперу. Але це геть хибно. І карикатурна криза у Данії 2006 року, і недавня криза 2.0, спричинена недолугим фільмом «Невинність мусульман» Басела Накула, показали, що ж насправді відбувалося під прикриттям поширеної мусульманської образи – махінації ісламістських груп інтересів.