Навіґація за темамиЯк користуватись

Мій інтерес до творчости Патриції Килини зумовлено тим, що вона є частиною українського еміґраційного поетичного явища, відомого як Нью-Йоркська група, про яке я нещодавно опублікувала книжку «Literature, Exile, Alterity» (2014). Це поетичне коло об’єдналося в середині 1950-х років у Нью-Йорку, ввібравши в себе — попри назву групи — українських поетів із трьох континентів (насамперед із Північної Америки, а також із Південної Америки та Европи). Утім, Нью-Йорк завжди був визначальним орієнтиром, і сама назва позначала для української поезії інноваційний підхід. Але Нью-Йорк важливий не лише символічно; це й справді було місце, звідки група починалася, насичуючи повоєнне українське літературне еміґраційне середовище духом аванґарду та свіжими задумами.
10 лютого 2017 року відійшов у вічність Богдан Бойчук – поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, один із засновників і чільних учасників Нью-Йоркської групи поетів (НЙГ). Іще у вересні 2016 року відвідувачі Формуму видавців у Львові мали змогу наживо слухати Богдана Бойчука – кілька зустрічей із ним відбулися в рамках програми авторських читань та дискусій «Велике повернення Нью-Йоркської групи». Аби згадати поета та сприяти осмисленню ролі Нью-Йоркської групи в українській літературі й культурі, «Критика» удоступнює уривок із книжки американсько-української поетки, перекладачки, літературної критикині та літературознавиці Марії Ревакович (також однієї з учасниць НЙГ) «Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність»...