Навіґація за темамиЯк користуватись

Уявлення про Україну як про країну поділену чи навіть розколену стало банальним штампом у міжнародних медіях, попри обережні зусилля компетентніших науковців вказати на поверховість і спрощеність такого погляду. Газетні статті й телевізійні програми досить часто змальовують Україну як дихотомічно розділену на «націоналістичний Захід» та «проросійський Схід», не утруднюючи себе поясненнями, що означають у цій формулі слова «націоналістичний» та «проросійський» і в який спосіб прикметники із цілком різних семантичних полів можуть бути антонімами у фальшивій бінарній опозиції. Російсько-українська війна, евфемістично звана «українською кризою», лише посилила популярне уявлення про Україну як про країну розколену, із наочним відбиттям цього розколу у вигляді фронтової лінії на Донбасі.
Ювілеї справді мали численні наслідки в найрізноманітніших сферах культури: від ідеології та формування нових громадських організацій і партій до нових імпульсів у мистецькій сфері. Інший аспект ювілеїв – заміна ідеального образу «Речі Посполитої Двох Народів» (офіційна назва Польського королівства, «це була не Польща», – пише Дабровська) як багатоетнічної спільноти в модерний ідеал моноетнічної та монокультурної нації, (само)відмежування модерного поляка від модерного русина-українця та єврея, і відтак тріюмф концепції «П’ястів» (коли територія Польського королівства більш-менш збігалася з польськими етнічними кордонами початку XX століття) над «яґелонською ідеєю» держави, яка охоплювала терени сучасних Білорусі, Латвії, Литви й України.
До певної міри, Бенедикт Андерсон став жертвою власної дотепності. Як це часто буває з афористичними ви¬словами, впроваджена ним двадцять років тому в науковий обіг формула «уявлені спільноти» зажила своїм власним, незалежним від автора, ін¬телектуальним життям — подібно до «кінця історії», «зіткнення цивіліза¬цій» та інших інтелектуальних «хітів» нашої невгамовної фейлетонної доби. Те, що цей десятки разів пере¬виданий, перекладений і тисячора¬зово цитований у безлічі наукових і не зовсім наукових праць «хіт» з’я¬вився нарешті й українською мовою, не може не тішити, попри деякі (зрештою, не фатальні) перекладацькі огріхи. Український читач може на¬решті на власні очі побачити, що во¬но за інтелектуальний бестселер кружляє по всіх континентах...

Сторінки2