Навіґація за темамиЯк користуватись

Сьогодні не існує жодних поступок із боку Заходу й України, які могли б задовольнити Путіна. І не тому, що російський лідер аґресивний чи некомпетентий; насправді він цілком раціональний і компетентний. Путін радше надто добре розуміє логіку персоніфікованої влади в Росії, що на цій пізній стадії розпаду режиму вимагає від нього тримати країну в стані війни із зовнішнім світом. Саме тому війна з Україною стала екзистенційною проблемою для нинішнього російського політичного режиму. Росія не може дозволити собі поразку. Учора президент України Петро Порошенко заявив, а супутникові знімки НАТО підтвердили, що російські війська відкрито вторглися на українську територію, довівши, що Кремль більше не зацікавлений у запобіганні ескалації. Настає пекло...
Харків у квітні 2014 року. Разом зі своєю перекладачкою Нелею Ваховською я приїхав до другого за величиною українського міста, розташованого за тридцять кілометрів від кордону з Росією, щоб презентувати українське видання «Мерця у бункері». До того ми були на книжковому ярмарку в Києві. Дискусія про минуле, про провину батьків – актуальна тема для України. «Час уже зайнятися цим, ми надто довго відклaдали цю розмову, а тепер маємо наслідки», – каже Неля. Вона дуже стурбована процесами на Сході. Із її слів, там діють банди, яких скеровує і підтримує сусідня Росія, кримінальні елементи, але автентичне обурення також є – люди, які відчувають, що Київ їх занедбав, а тому вони відкриті до російської пропаґанди про «фашистів», які нібито захопили владу в Україні.