Навіґація за темамиЯк користуватись

Усталеним є цілковите нерозуміння верховенства права як ідеї передовсім про розумність правового реґулювання, втілення в ньому здорового глузду як такого, забезпечення ліберальної проґресивности норми права порівняно з деякими умовиводами, що панують у суспільстві. Саме тому судді мають бути не лише «навчені»; вони мають бути одними з найрозумніших людей, водночас здатних опанувати складні юридичні конструкції, із живим і проґресивним мисленням, спроможним осягнути навіть первинно цілком особисто несприйнятну ідею. Під час звершення правосуддя суддя має перетворюватися на мислячу машину найвищого класу, здатну в інтересах справи на певний час забути про власні уявлення й особливості сприйняття,аби предмет дослідження підкорився йому повною мірою із найоб’єктивнішим,справедливим результатом
Цей текст повномасштабного коментованого конституційного проєкту Всеволода Речицького є результатом науково-експертних та творчих зусиль Української Гельсинської спілки з прав людини в ділянці сучасного конституціоналізму, захисту прав людини і основоположних свобод в Україні в період 1994-2014 рр. Проєкт отримали більшість учасників та учасниць Конституційної асамблеї України. Проєкт передбачає новий підхід до визначення засад конституційного ладу, двопалатну структуру парламенту - Національних Зборів України, містить розгалужену систему стримувань та противаг, переосмислює весь комплекс суб'єктивних прав і свобод людини і громадянина. Ідейну основу проєкту складають надбання як національної, так і загальної - евроатлантичної конституційної думки. «Критика» запрошує Спільноту до дискусії.
Відчуття, що якийсь важливий етап українського проєкту (назвімо його «Друга республіка») майже вичерпав свій потенціял і добігає кінця, насправді є. Однак це відчуття породжене не кризою леґітимности, а кризою ефективности сучасної України. «Failing state» (саме так, не «failed», а тривале в часі «failing») – це, певно, одне з найвлучніших означень української «Другої республіки». «Відкатна економіка», повсюдна корупція, засилля нуворишів у владі, брак системного мислення в головах можновладців та системних реформ у країні, постійна деґрадація таких стратегічних галузей, як освіта, охорона здоров’я, оборона. Врешті-решт – нівеляція будь-якої ціннісної системи координат у суспільстві й перетворення України на «царство ціннісних симулякрів».

Сторінки2