Навіґація за темамиЯк користуватись

Історія ХХ століття справляє враження, що світ перебуває у стані перманентної революції в усіх її можливих версіях: індустріяльної, робітничої, інформаційної, кібернетичної, сексуальної, ринкової, не згадуючи вже про серію «кольорових революцій» минулих двадцяти років, — тим самим демонструючи потяг до перманентного оновлення у дедалі більше прискореному темпі. Заручники акселерації, ми часто вживаємо терміни «постіндустріяльне», «постмодерне», «пострадянське», «постколоніяльне», «постгуманістичне» на позначення радикальних змін в ім’я уявного проґресу. Однак префікс «пост-» виявляє симптоматичність наших спроб щоразу видавати бажане за дійсне, вказуючи не на розрив із минулим, як нам того хотілося б, а радше на неперервну тяглість епох, що їх ми прагнeмо залишити в минулому...