Навіґація за темамиЯк користуватись

У повоєнний час після Другої світової війни особливої гостроти й актуальности набувають дискусії довкола ідеї «Заходу» та «духовної кризи» Европи. І, що важливо, політику при цьому розглядають під кутом духовно-моральних критеріїв, що дає змогу говорити про цю чи не останню загальноевропейську духовну дискусію ХХ століття. Зрештою, про духовну кризу Европи заявив іще Едмунд Гусерль у передвоєнний час у «Кризі европейського людства і філософії» (1935), але вже перші декади ХХ століття принесли розчарування в ідеях проґресу і соціяльних рухах, законодавцем яких і стала новочасна Европа. Освальд Шпенґлер, Хосе Ортеґа-і-Ґасет, Карл Ясперс та інші філософи вказували на крайній раціоналізм, появу масової людини і технократичність мислення як на основні причини, що призвели до...
Києво-Могилянську академію у її новій інкарнації сучасного університету було створено, коли руйнувався радянський тоталітаризм. Свідомо і наполегливо керівництво, професура та студентство вибудовували небачену протягом багатьох десятиліть на українських теренах академічну спільноту. За короткий термін свого існування в стінах Києво-Могилянської академії (від 2008 року) Центр візуальної культури, здобув безпрецедентне визнання у міжнародній спільноті гуманітарів. Про це, зокрема, свідчать підтримчі листи від таких видатних інтелектуалів, як Джудит Батлер, Ян Ґрос, Славой Жижек, Жак Рансьєр, Джоан Скот, Тимоті Снайдер і ще багатьох інших. Закриттям Центру керівництво НаУКМА заплямувало в очах світової наукової спільноти репутацію академії як демократичної плюралістичної інституції.