Лютий 2014

Що Заходу потрібно знати про крайніх правих на Евромайдані

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
2870 переглядів

Багато хто на Заході запитує про участь українських радикальних націоналістів на київському Евромайдані. Деякі нібито ліві сайти як World Socialist Web Site (Світова Соціалістична Мережа) опублікували відверту брехню щодо Евромайдану та ролі крайніх правих у цих протестах: ці сайти намагаються ублажити російських імперіалістів, які щодня роблять все, щоби позбавити Україну її слабкої незалежности.

Сьогодні є дві речі, які Заходу потрібно зрозуміти про українських радикальних націоналістів у контексті Евромайдану.

1) Як я писав раніше у статті "Українська революція є європейською і національною", Евромайдан, окрім інших речей, є національною революцією проти кремлівського імперіалізму та національним повстанням проти деструктивного впливу Росії на Україну. Більшість людей які підтримують українських радикальних націоналістів, не поділяють їх поглядів, але прагнуть до істинної незалежности України. Це означає, що крайніх правих можна буде нейтралізувати тільки після того як Україна отримає національну незалежність. Радикальне праве крило зміцнюється постійною загрозою українській державності, а не передбачуваним зростанням правих поглядів в українському суспільстві. Так, Роджер Ґрифін написав в своїй книзі "Модернізм та Фашизм": підйом фашизму може відбутися, зокрема, через "окупацію, колонізацію, або акти агресії завданих  [суспільству] іншими суспільствами". Таким чином, боротьба проти фашизму в Україні завжди має бути тотожною боротьбі проти спроб колонізувати країну. Ті, хто відокремлює ці два питання, або критикує українських крайніх правих, але не бачить термінової необхідністи національної незалежности, ніколи не будуть успішними в своїх спробах нейтралізувати радикальних правих. Ба більше, вони можуть зробити ситуацію ще гіршою.

2) Попри те, що українські радикальні націоналісти схвалювали й застосовували насильство проти корупційного та авторитарного режиму Віктора Януковича і жорстоких міліціянтів, які били й катували протестувальників, вони не єдина бойова сила Евромайдану. На вулиці Грушевського до них приєдналось багато українських лівих та демократів, які радикализувалися через відсутність успіхів ненасильницького опору в країні, що сповзає в диктатуру. Більшість протестувальників, що вийшли на вулиці у люті морози втомилися від цинічного іґнорування Януковичем їхніх вимог та були обурені міліцейською жорстокістю. Їхня радикалізація - це сумна відповідь на політику і дії влади, що дали поштовх до пакту про ненапад між українськими радикальними правими та лівими, які нині по один бік барикад. Ті коментатори, які пов'язують жорстокість на Евромайдані виключно з радикальними націоналістами, применшують причини радикалізації протестів та, свідомо чи ні, виправдовують авторитарний режим Януковича.

Оригінал публікації: http://anton-shekhovtsov.blogspot.com/2014/01/what-west-should-know-abou...
Переклад Олега Науменка.

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.