Навіґація за темамиЯк користуватись

Майбутнє нашого минулого

EN Read in English

У цій спеціяльній темі ми обговорюємо значення вивчення і опрацювання українського минулого для нашого майбутнього. Зокрема нам ідеться і про суперечливі моменти минулого: історії визвольних змагань 1917-1923 років, міжвоєнного періоду, Голодомору і колективізації, протягом та опісля Другої світової війни, а також період Совєцького Союзу аж до його розпаду 1991 року. Прагнемо не так знайти відповіді на те, що робити із пам'ятками чи символікою минулих режимів на території сучасної України, як на те, в який спосіб минуле і наше ставлення до нього визначають траєкторію розвитку суспільства у майбутньому. Особливо важливими аспектами тут є ідеологія управління країною, взаємодія між державою та громадським суспільством, законотворення і обговорення пропонованих законів у суспільстві, верховенство права, демократичні права та свободи (слова, переконань, зібрання тощо), освіта та наука. На особливу увагу заслуговує інститут суспільної дискусії про ті питання, що в певний спосіб розділяють українське суспільство. 

Закони 9 квітня викликали зливу критики з ліберальних та інших позицій, не останньою чергою від фахових істориків з України і з-за кордону. Реакція прибічників цих законів почасти нервова й надто узагальнена. Заради змістовного діялогу варто було б розрізняти тих, хто стверджує, що такі закони взагалі непотрібні або не на часі, і тих, хто критикує лише ті чи ті вади текстів, які ухвалила Верховна Рада й іще не підписав президент. Декого засмучує, що стаття 1 визнає борцями за Україну людей, які час від часу стріляли одні в одних. На мою думку, абсурдним це стає лише тоді, коли, з одного боку, насправді воювали затяті українофоби, як-от білоґвардійці, яких химерна доля занесла на короткий час до військових або інших структур Української держави.

Сторінки2