Статті

Центральне питання сучасної політичної економіки – не так розподіл багатств, як спосіб контролю над насильством, бо власність завжди можна відняти силою. Звісно, порушуючи при цьому права законних власників. Своєю чергою, за таких умов можливість збагачення є головним мотивом «власти», а особисті чи контрольовані можновладцями фінансові ресурси – головним способом її збереження. Хоча б тому «власть» та слабкі права власности є сторонами одної медалі. Відповідно, ті, хто здобув багатства за допомогою сили, не зацікавлені у зміцненні прав власности, натомість власники, що набули статки у чесний спосіб, кровно зацікавлені у приборканні «власти», тож є природними союзниками громадянського суспільства у цьому питанні. Але питання не просто у політико-економічному «розкладі сил».
Історична нагода змінити конституцію, зліквідувати виборне президентство та обрати нову Верховну Раду. Суперечки точаться в основному про прероґативи, які повинен мати більш-менш могутній президент, чию необхідність для країни багато хто сприймає як даність. Тож чимало дискусій не виходять за рамки порівняння між «кучмізмом» 1996–2004 років і двовладдям 2006–2010 років – хоча жоден із цих періодів не можна назвати вдалою фазою новітньої політичної історії України. Чого країна насправді потребує, то це серйозної дискусії про діяпазон і структуру прероґатив парламенту. Ухвалена внаслідок таких дебатів реформа української політичної системи повинна привести до створення політичної системи зі слабким виборним президентом, в якій би де-факто домінувала Верховна Рада.
Порівняно легко почати революцію, справжнім питанням є те, що робити в перший день після того, як революція закінчиться. Це було проблемою Помаранчевої революції. Можу сказати вам із нашого досвіду, що коли ви станете на шлях европейської інтеґрації, це буде непросто. Це важкий момент. Поляки пережили його, можливо, тому, що були такими змобілізованими. Всі хотіли інтеґруватися з Европейським Союзом, щодо цього не було жодних запитань у мейнстримі. Люди сперечалися про те, хто недостатньо швидкий. Але ЕС – добра річ для України, і я сподіваюся, що дедалі більше людей у країні будуть зацікавлені в цьому, особливо на Сході. Там можна робити бізнес. Практично будь-що з того, що ви робите в Росії, ви можете робити і в ЕС. Може, не в такий корумпований спосіб, як у Росії.

Сторінки9