Статті

Берлін повірив, що створювані протягом чверти століття політичні й економічні взаємозв’язки з Росією дадуть йому змогу ефективно вирішити ситуацію в Україні та дійти згоди з Путіним. У результаті Меркель і Штайнмаєр обрали шлях односторонніх стосунків у політиці щодо Росії, яскравим прикладом чого став так званий Нормандський формат ведення переговорів, який вони запропонували. Дистанціювавшись від позиції Вашинґтона, що її визнали за занадто непоступливу, Берлін також відмовився від пошуку консенсусу зі своїми реґіональними партнерами, насамперед із Польщею та Швецією. Однак у результаті ці дії цілком відповідали Москві й спричинили поглиблення розбіжностей між державами ЕС і НАТО, не даючи можливости створити спільну західну стратегію щодо війни, яку Росія оголосила Україні.
Ізраїльські управлінці почуваються комфортно, маневруючи на полях конкурентних битв, де їхні компанії перебувають у невигідному становищі. Більшість із них відбували службу як офіцери або на інших ключових ролях в Армії оборони Ізраїлю (ЦАГАЛ), його збройних силах, де мали безпосередній досвід складного маневрування у воєнних умовах. Ізраїльських офіцерів тренують розпізнавати і експлуатувати слабкості й сліпі зони супротивника, починати атаку тоді, коли її найменше очікують, і здійснювати її з максимальною потужністю, зорганізовувати таємні операції та вдаватися до хитрощів і лукавих ходів, аби захопити ворога зненацька. Ізраїльські компанії, що їх ми наводимо у цій статті як приклади, – застосовували чимало з цих маневрів на своєму шляху на глобальний ринок.
Соціяльно корисні проєкти транснаціональних фірм на ринках, де населення має переважно низькі доходи, мусять отримувати прибутки, щоб і далі мати доступ до корпоративних ресурсів, але працювати беззбитково складніше, ніж здається. Компанії можуть скористатися з «мапи можливостей», яку розробили автори, аби спланувати і запустити програми, націлені на низ піраміди, які відповідають їхнім спроможностям і фінансовим очікуванням. Мапа сортує проєкти за витратністю і складністю, аналізуючи два ключові виклики, пов’язані з продажами бідним споживачам: зміна споживацької поведінки і зміна способу виробництва і доставки товарів. Мапа може заохотити компанії відмовитися від занадто амбітних проєктів, які неможливо довго підтримувати, і почати з менших проєктів, що ґенерують сталі прибутки.
Сьогодні не існує жодних поступок із боку Заходу й України, які могли б задовольнити Путіна. І не тому, що російський лідер аґресивний чи некомпетентий; насправді він цілком раціональний і компетентний. Путін радше надто добре розуміє логіку персоніфікованої влади в Росії, що на цій пізній стадії розпаду режиму вимагає від нього тримати країну в стані війни із зовнішнім світом. Саме тому війна з Україною стала екзистенційною проблемою для нинішнього російського політичного режиму. Росія не може дозволити собі поразку. Учора президент України Петро Порошенко заявив, а супутникові знімки НАТО підтвердили, що російські війська відкрито вторглися на українську територію, довівши, що Кремль більше не зацікавлений у запобіганні ескалації. Настає пекло...
Недавня історії демократії в Україні є за своєю суттю історією приватної мужности. Окремі чоловіки та жінки вирішили зібратися на київському Майдані, а також на інших площах, аби, попри серйозні загрози для себе, виборювати демократію. Унаслідок цієї колективної, але неформальної і в цьому сенсі приватної дії українці вигнали найвпливовішого політика своєї країни, перетворивши його на парію. Громадськість та офіційні інституції натомість (особливо за кордоном, але мені здається, що часом більше й тут) проявили значно менше мужности. Приміром, німецька преса пише про пропаґанду і правду так, наче і перше, і друге – рівнозначні речі. Уряди ЕС і США часом говорили красиві фрази, але зробили для України відносно мало якихось конкретних речей, а ще менше конкретних речей зробили проти Росії.
Одним із важливих питань, яке виникає у публічних дебатах на тему ситуації в Україні, аґресії Росії та ситуації у Росії, є проблема фашизму. Цікаво, що вона з’являється, з одного боку, як російське пропаґандистське звинувачення, адресоване Україні (це, без сумніву, елемент маніпуляції), а також як певна спроба пояснити сьогоднішні події в Росії. Тобто існують спроби звернути увагу на те, що насправді у російському поєднанні культу сили і звернення до минулого, до традиціоналізму, до народу дуже присутні фашистські елементи. Тож, напевно, ця тема варта дискусії. Можна сказати, що реґресивні процеси, які дають змогу стверджувати зростання сильних авторитарних елементів, напевно пов’язані зі страхом, із боязню перед демократією.
Харків у квітні 2014 року. Разом зі своєю перекладачкою Нелею Ваховською я приїхав до другого за величиною українського міста, розташованого за тридцять кілометрів від кордону з Росією, щоб презентувати українське видання «Мерця у бункері». До того ми були на книжковому ярмарку в Києві. Дискусія про минуле, про провину батьків – актуальна тема для України. «Час уже зайнятися цим, ми надто довго відклaдали цю розмову, а тепер маємо наслідки», – каже Неля. Вона дуже стурбована процесами на Сході. Із її слів, там діють банди, яких скеровує і підтримує сусідня Росія, кримінальні елементи, але автентичне обурення також є – люди, які відчувають, що Київ їх занедбав, а тому вони відкриті до російської пропаґанди про «фашистів», які нібито захопили владу в Україні.
Революційна ситуація завжди сприятлива для екстремістів, і пильність цілком виправдана. Однак доволі разючим є факт, що Київ повернувся до порядку одразу після революції і що новий уряд зайняв майже неймовірно спокійну позицію перед обличчям російського вторгнення. В Україні є дуже реальні політичні розбіжності в думках, але насильство чинять у реґіонах, що перебувають під контролем проросійських сепаратистів. Єдиний сценарій, у якому українські екстремісти справді виходять на авансцену, – це сценарій, у якому Росія спробує захопити решту України. Якщо президентські вибори відбудуться, як заплановано, у травні, всім буде видно непопулярність і слабкість українських крайніх правих. Це одна з причин, чому Москва опирається цим виборам.

Сторінки8