Укладач Вахтанг Кіпіані. «Зродились ми великої години…» ОУН–УПА

Грудень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
113 переглядів

Харків: Історична правда, Vivat, 2016.

Від розділу до розділу (а їх у книжці шість) предмет розгляду ширшає і складнішає: спершу — «живі умови» життя повстанців, затим — постаті, організації, ширший контекст боротьби, врешті — «Важкі питання» та «Документи епохи». А якщо спростити структуру ще дужче, у першій частині у фокусі перебуває людина; у другій — організація; в третій подано своєрідний синтез, через критичне переосмислення теми, що його здійснюють сучасні дослідники на ґрунті першоджерел.

Текст про присягу в УПА — символічно читацький шлях розпочинається з того, як розпочинався повстанський, — готує до антропоцентричної перспективи розділу «Життя повстанця». Матеріял про прапорну символіку розмежовує блакитно-жовтий і чорно-червоний стяги, показує децентралізованість повстанських рухів, а також переводить фокус із ОУН і УПА на менш відомі молодіжні об’єднання, суміжні націоналістичні організації й налаштовує на комплексність. Розділ веде історичним слідом часу, щоб оживити і вималювати образи повстанців, а найлегше це здійснити через історії про малопримітні звичаї повсякдення.

Тут оповідь і про повстанські гастрономічні звички, і про гострі родинні поневіряння за часів війни. Але в центрі половини історій — життя не лише повстанців. Одну історію присвячено сільським дітям, які наслідували повстанців у дитячих іграх із цілком реальними, зважаючи на воєнні умови часу, намірами, а часом і результатами. Цікавою є історія про голандських офіцерів, які втекли з німецького табору і дісталися додому завдяки допомозі українських повстанців. Перевагою текстів є живі деталі, як-от з останнього тексту дізнаємося, що єдине українське слово, яке знали майже всі голандці, — це «зимно».

Розділ «Персоналії» — це присвячені невідомим, відомим і маловідомим діячам і діячкам ОУН і УПА вузько сфокусовані історії. Статтю про Бандеру зосереджено на його перебуванні в польських тюрмах, а текст про Шухевича — на пошуках його могили у наш час і спекуляцій довкола цього. Про живого Шухевича, втім, згадано в інших текстах розділу, зокрема, в характеристиках оунівця-комуніста, і то в неґативному тоні.

Уміщення неоднорідних текстів в один розділ сприяє децентрації наративу, що прикметно і в межах окремих текстів, які показують складність теми: наприклад, у зображенні внутрішньої світоглядної неєдности націоналістичного руху, до якого входили і демократично, і ієрархічно налаштовані особи. «Невидима рука» упорядника (чи то й незумисних збігів) створює нову книжкову послідовність. Хоча й доведеться звикати до граничної різноперспективности текстів: книжку зібрано з різних наративів і авторів, які спрямовували погляд у геть різних напрямках.

До різнофокусности звикнути нескладно, але годі припинити її помічати — із першими реченнями нового тексту виникає спокуса зазирнути до довідок про авторів наприкінці книжки. І хоч інформації обмаль, вона пояснює фокус автора. Іноді, щоправда, хотілося б знати й дату публікації статті — цю перевагу сайту варто було би повернути.

Книжка, втім, залишила деякі переваги онлайнового інтерфейсу: на розвороті видно і розділ, і назву статті — у колонтитулах, а на берегах — і це вже питомо журналістське — у короткій тезі подано центральну думку. Фактично кожен матеріял містить доречні ілюстрації, хоча в тексті про Ніла Хасевича — аґітілюстратора УПА, який створив більшість плакатів повстання, — було би доцільно подати більше ілюстративного матеріялу. Після постатей увагу зосереджено на організаційних аспектах. Згрубша — йдеться про заснування організацій, із якими пов’язано ОУН і УПА, але таку нібито підручникову тему подано крізь перебіг подій, динамічно і комплексно, хоч і не без публіцистичних позицій авторів. Структурно розділ переходить від оглядових статтей про ОУН і про УПА до «організаційного аспекту» на низовому рівні — до профілю повстанця, на керівному рівні — еліти й ідеології, теми вужчих повстанських організацій, як-от розвідки.

Розділ «Боротьба на війні та в мирний час» розгортається хронологічно: від того, як радянська влада до війни засуджувала патріотичну молодь, до розпалу повстанських боїв та заклику об’єднати зусилля з іншими народами, аж до історії про останню підпільну групу та її аґітаційну діяльність, а наостанок — про закордонні видання післяповстанських часів. Неприємний нюанс книжки — відсутність посилань, що не сприяє самостійному заглибленню в теми і замикає нецілісний наратив. Їх дещо компенсують згадки про інші праці з теми в тексті Олі Гнатюк, який і сам ґрунтується на книжці Ґжеґожа Мотики і формулює одне з «важких питань» розділу з такою ж назвою: мітів про УПА у зрізі польсько-українських зносин. Інші два питання стосуються реальної доцільности проголошення незалежности у Львові 1941 року та зіставлення методів Пілсудського і Бандери або питання виправданости певних дій націоналістів. Загалом тексти цього розділу найгостріші, позаяк їх зорієнтовано на руйнацію усталених уявлень, і таких статтей не завадило би вмістити більше.

Книжку завершують два документи, що показують ідеологічні погляди й ставлення українських націоналістів до реального соціялізму і тієї його версії, яку спаплюжили більшовики, та до росіян, а насамкінець знову дають бандерівцям змогу — «в лапках і без», як пише укладач, мовити самим про себе, що, здається, і було однією з цілей книжки.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій