Маґдалєна Рексьч, Славомір Луц’ян Щесьо, Каміль Яніцкий, Міхал Бухта, Роман Сідорський, Даріюш Вєжхось. Źródła nienawiści. Konflikty etniczne w krajach postkomunistycznych

Жовтень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
581 переглядів

Kraków: Warszawa: Instytut Wydawniczy ERICA; Histmag.org, 2009.

У книжці представлено опис конфліктів у шести реґіонах на посткомуністичному просторі: Косові, Абхазії, Південній Осетії, балтійських країнах (Латвії та Естонії), Білорусі та Криму. Своєрідним критерієм вибору тем, як зізнаються ініціятори цього проєкту, був передусім медійний розголос подій, широкі дискусії довкола них, а також панування штучно створених мітів щодо причин і перебігу тих чи інших конфліктів. Авторами збірника є багаторічні співпрацівники та редактори польського історичного порталу Histmag.org – історики, політологи, журналісти з різних інтелектуальних середовищ: Маґдалєна Рексьч (стаття про історію сербсько-албанського конфлікту довкола Косова до 1980 року), Славомір Луц’ян Щесьо (про перебіг конфлікту довкола Косова в період 1980–2009 років), Каміль Яніцкий (статті присвячені аналізу основних історичних мітів та подій, що мали вплив на конфлікти в Абхазії та Південній Осетії), Міхал Бухта (досліджує проблему російської національної меншини в прибалтійських країнах), Роман Сідорський (статтю присвячено ситуації у Білорусі), Даріюш Вєжхось (пише на тему історії різного роду конфліктів на території Криму). Власне саме це забезпечує різноманітність підходів до осмислення конфліктів.

Передусім автори збірника шукають причин конфліктів на посткомуністичному просторі. Прагнуть показати, що найважливішу роль у конфліктах відіграє історія, або навіть уявлення про історію, які є найчастіше мітологізовані, ідеологізовані чи просто перекручені. Науковий редактор збірника Каміль Яніцкий, зокрема, звертає увагу у вступі на те, що представники різних етнічних груп, що беруть участь у конфліктах, часто виражають переконання, що їх суперечки сягають незапам’ятних часів, а ненависть до супротивника є вічною. А тому дослідники ставлять перед собою запитання: звідки беруться такі уявлення?

Автори книжки у такий спосіб намагаються показати перебіг конфліктів та їх наслідки як із перспективи «великої політики», так і з перспективи простих людей. При цьому поняття конфлікту розуміють досить широко, що можна продемонструвати на прикладі України (оскільки йдеться про можливість серйозного російсько-українського конфлікту в Криму, хоча від самого початку і автор у статті, і редактор у вступі заперечують його потенційну можливість) та Білорусі (де не можна знайти жодного етнічного конфлікту, однак авторові йдеться радше про певні парадокси й суперечності розвитку сучасної Білорусі, а відтак він декларує поребу знайти їхнє коріння в історичному минулому).

Книжка загалом не має амбіцій запропонувати якісь нові методологічні підходи до осмислення конфліктів на посткомуністичному просторі, а є радше популярним викладом матеріялу. При цьому кожну статтю доповнено вибраною бібліографією та відсиланнями на теоретичні дослідження, присвячені проблемам національної ідентичности, історії націоналізму та інших проблем, що дозволять розширити розуміння конфліктів у згаданих реґіонах.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Орися Грудка ・ Квітень 2018
Це книжка про форми «реаліті», але більше – про саму реальність, яка трансформувалася з втручанням...
Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...

Розділи рецензій