Оксана Кісь. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX – початок XX ст.)

Вересень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
3654 переглядів

Львів: Інститут народознавства НАН України, 2008.

Попри те, що за останнє двадцятиріччя з’явилося чимало публікацій про видатних українок та про історію жіночого руху, без належної уваги залишалися повсякденне життя селянства, формування національного стереотипу фемінности та складна система ґендерних ролей у традиційній українській культурі. Цьому сприяли як романтизація минулого, репродукування непідтверджених мітів (про матріярхат, берегиню тощо) у вигляді «загальновідомих» фактів, так і невисокий рівень ознайомлення наукової спільноти з теоретичними досягненнями фемінізму.

Враховуючи ці обставини, феміністка Оксана Кісь у першому розділі своєї праці ретельно аналізує історичні етапи розвитку жіночих студій в Україні, зародження феміністського підходу у культурній та соціяльній антропології, детально розглядає базисні категорії ґендерного аналізу. Однією з найбільших принад монографії є те, що сформовану теоретико-методологічну базу Кісь використовує не у вигляді підтверджувальних цитат, а як підґрунтя власного наукового світогляду, що визначає ключові аспекти і структуру дослідження. 

Основний предмет інтересу науковиці – аналіз типових сценаріїв та особливостей ґендерних ролей жінки на різних етапах життєвого циклу: дівчинка, дівчина, жінка, баба. Досліджено уявлення про належну поведінку, господарчі та сімейні права, обов’язки жіноцтва, соціяльні норми та звичаї, покликані ґарантувати виконання усталеної ґендерної програми (заміжжя та продовження роду). У цьому контексті особливого значення набувають девіянтні соціяльні ролі (вдова, покритка, відьма), які демонструють межі припустимого у традиційному українському суспільстві, репресивні санкції до тих, хто не відповідає узвичаєній нормі.

Джерельну базу монографії склав чималий корпус етнографічних і фольклорних матеріялів, історичних документів, законодавчих актів, статистично-демографічних відомостей. Розповіді жінок-інформанток, записані під час авторських експедицій на Бойківщину, Київське Полісся, Волинь і Полтавщину, додають дослідженню ваги історичного документа.

Позбавлена сентиментально-патріотичного флеру, книжка Оксани Кісь справляє напрочуд добре враження ґрунтовної наукової розвідки, в якій емпіричні факти коректно структуровано та пояснено. Розкриті суперечливі та складні аспекти жіночого повсякдення, багаторівневість ґендерних відносин минулого додають інформації для розуміння суті сучасної нерівности й сексизму українського суспільства.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...
Анна Кудінова ・ Жовтень 2017
Українська етнологиня Ірина Ігнатенко присвятила цю книжку бабусі — поліській цілительці Ганні...

Розділи рецензій