Богдан Вандяк, Юрій Гаврилюк, Анатолій Дністровий, Іван Іов, Юрій Завгородній, Корнелій Кутельмах, Павло Романюк, Микола Сарма-Соколовський, Євген Дацюк, Тетяна Назаренко, Микола Удовиченко, Леонід Череватенко, Андрій Гарасевич, Микола Неврлий, Іван Міщенко, Леся Демська, Йосип Кульчик, Галина Костюк, Тарас Мурашко, Юрій Семенко, Алекс Сидоренко. Зерна. Літературно-мистецький альманах українців Європи. 1998, число 4–5

Липень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
65 переглядів

Здвоєне число альманаху «Зерна» продовжує ознайомлення читачів із творчістю українських письменників і митців, що проживають у різних країнах світу, передусім у Західній та Східній Європі, але також в Україні, США та Канаді. Поезію представлено добірками Богдана Вандяка, Юрія Гаврилюка, Анатолія Дністрового, Івана Іова, Юрія Завгороднього, Корнелія Кутельмаха, Павла Романюка, Миколи Сарми-Соколовського (зі статтями про нього Євгена Дацюка та Тетяни Назаренко), Миколи Удовиченка (зі статтею-спомином про поета Леоніда Череватенка) та «пражанина» Андрія Гарасевича (1917–1947) з передмовою Миколи Неврлого. Ще два десятки поетів представлені в «Зернах» одним-двома віршами, витворюючи доволі яскраву панораму малознаних або недооцінених в Україні імен.

У рубриці «Проза» друкуються уривок із роману Івана Міщенка «Доля Антоніни» та оповідання Лесі Демської, Йосипа Кульчика (з післясловом Галини Костюк), Тараса Мурашка, Юрія Семенка, Алекса Сидоренка й Василя Трубая. Літературна критика представлена статтею Миколи Зимомрі про сонети Шекспіра в перекладах покійного Остапа Тарнавського і його ж таки розвідкою «“Щоденник” Василя Гренджі-Донського в контексті духовних змагань Карпатської України»; спомином Миколи Самійленка про видатного перекладача Миколу Лукаша; нарисом Ігоря Качуровського «Пікарескна література та її еволюція» і його ж рецензією на книжку Матільди Шарнаґль-Саюк «У мерехтливому сяйві часу», де поряд з ориґінальними творами авторки вміщено також низку перекладів з українських поетів.

У рубриці «До вершин перекладацької майстерності» привертають увагу передусім велика добірка німецьких романтиків у перекладі Ігоря Качуровського, два сонети Шекспіра в перекладах Василя Глинчака та кілька невідомих перекладів Григорія Кочура з передмовою Євгена Дацюка. Про образотворче мистецтво пишуть Ярослав Бобош («Михайло Гаврилко і мистецькі навчальні осередки Західної Европи»), Віктор Палинський («Тріада присутності: кілька вибраних інтерпретацій творчості Василя Ноги»), Христина Саноцька (про художницю Галину Захарясевич), Ігор Трач («Дорогами Европи мандрує Іван Труш»), Ростислав Шмагало («Художник Ігор Минула»), Оксана Приймак (про художника Володимира Євтушевського). Ярослава Гендиш розповідає про архітектуру церкви св. Володимира та Ольги в Чикаґо; Уляна Мовна вміщує розвідку про духовну культуру українців Галичини у зацікавленнях львівської польськомовної преси першої половини XIX століття: Петро Стажинський – про участь українського студентства в боротьбі за новий виборчий закон до Галицького крайового сейму (1907–1914 років); Сергій Ціпко – про українців у Маньчжурії та Китаї.

Оксана та Андрій Франко друкують статтю до 150-ліття від дня народження видатного українського етнографа Федора Вовка, Іван Пасемко обговорює проблеми сучасного українського правопису, Микола Неврлий порушує важливу проблему видавничої культури та редакторської етики в постсовєтській Україні. «Зерна» продовжують також публікацію щоденника старшини австро-угорської армії Василя Микетюка (1915 рік) та нарисів Ігоря Трача про українські поховання за кордоном.

Альманах публікує також обширну інформаційну мозаїку, бібліографію нових видань, листи читачів. Деякі публікації проілюстровано чорно-білими та кольоровими фотографіями та репродукціями.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій