Ольга Ковалевська. Збірник «Мазепа»: реконструкція видавничого проекту 1939–1949 років

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
97 переглядів

Київ: Темпора, 2011.

Збірник, що його підготувала до друку дослідниця гетьмана Івана Мазепи Ольга Ковалевська, наукова працівниця академічного Інституту історії України, є спробою зреконструювати два нездійснені видавничі проєкти, що мали побачити світ у 1939 році в Польщі й у 1949-му в Німеччині. Авторка розшукала праці поважних українських мазепознавців XX століття Бориса Крупницького, Олександра Оглоблина, Домента Олянчина, Володимира Січинського та Володимира Жили і додала до них власну ґрунтовну розвідку про неопублікований третій том наукового збірника «Мазепа», що мав з’явитися в історичній секції «Праць Українського наукового інституту у Варшаві». Реконструюючи зміст утраченого тому, дослідниця стисло висвітлює історію українських еміґраційних наукових установ та взаємини двох хвиль, міжвоєнної та повоєнної, наукової еміґрації. Переповідаючи обставини створення збірки «Іван Мазепа», що її формували представники УВАН у Німеччині наприкінці 1940-х років, дослідниця відзначає ступінь споріднености варшавського (1939) та авсбурзького (1949) видавничих проєктів. Проаналізувавши відмінності у доступних їй текстах двох видань, дослідниця окремо згадує про розвідки Бориса Крупницького і Бориса Стрєльчика, що мали увійти до варшавського тому, але ніде більше не побачили світу й вочевидь загинули.

Істотну частину реконструкції становлять шість розвідок Крупницького. Вони стосуються проблеми козацько-шведських угод 1708–1709 років, зруйнування Батурина, ролі запорожців у бойових діях 1709 року, становища мазепинської еміґрації напередодні та під час Калабалицьких подій 1713 року, долі правобережної козаччини у 1714 році та дзвона Доманицького монастиря із зображенням Мазепи (про це невеличка нотатка, вміщена у додатках). Особливий інтерес серед цих сюжетів становлять роздуми історика про козацько-шведські домовленості 1708–1709 років, які й досі є наріжним каменем у мазепинському дискурсі, в аспекті з’ясування часу встановлення та змісту контактів Мазепи з Карлом XII.

Розвідку Оглоблина, присвячену повстанню Петрика, вже оприлюднено на початку 2000-х у додатках до класичної праці історика про гетьмана Мазепу. Натомість тексти Домента Олянчина про стосунки гетьмана з Єрусалимським патріярхом Хрисантом та Володимира Січинського про розвиток українського ґраверства і його найуславленіших майстрів наприкінці XVII – у XVIII столітті, широкий загал читачів відкриє для себе вперше.

Стаття Володимира Жили про останні дні Мазепи під турецькою протекцією, написана наприкінці 1980-х років, до реконструйованих видавничих проєктів не належить, але споріднена тематично і тому її вміщено в додатках. Там-таки надруковано добре відомий історикам лист Пилипа Орлика до Стефана Яворського.

Видання подає наукові коментарі та стислу інформацію про авторів, репродукує сторінки рукописів і ґравюри мазепинської доби та зображення дзвонів.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій