Петро Толочко, Микола Котляр, Олексій Толочко. Заснування Софійського собору в Києві: проблема нових датувань - Матеріали Круглого столу (7 квітня 2010 р., м. Київ)

Грудень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
638 переглядів

Київ: Інститут історії України НАНУ, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, 2010.

Круглий стіл, матеріяли якого склали цей збірник, скликано через проблему, яка вийшла за межі наукового середовища й набула особливого розголосу. Зорганізували обговорення Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України та Українське товариство охорони пам’яток історії та культури. Приводом стало подання до Секретаріяту ЮНЕСКО, яке здійснила за пропозицією Національного заповідника «Софія Київська» і Міністерства реґіонального розвитку та будівництва України Національна комісія України у справах ЮНЕСКО, про відзначення в 2011 році 1000-ліття Софії Київської.

Працівниця заповідника Надія Нікітенко висловила гіпотезу про те, що собор побудовано не за Ярослава Мудрого, як традиційно пишуть в історіографії, а раніше, 1011 року, ще за Володимира. Більшість українських і закордонних науковців вважає висновки Нікітенко недостатньо обґрунтованими, а подання до ЮНЕСКО – поспішним, і саме суперечкам довкола дати заснування Софії було присвячено зібрання науковців.

Статті фахівців згруповано в чотири розділи за відповідними напрямками, в яких має бути здійснено пошук розв’язання проблеми: розгляд писемних джерел, епіграфічних знахідок, монументального живопису та археологічних матеріялів.

До першого, присвяченого проблемі заснування Софійського собору у загальноісторичному контексті й оцінці можливостей писемних джерел у реконструкції ранньої історії храму, ввійшли тексти Петра Толочка, Миколи Котляра та Олексія Толочка. Петро Толочко та Микола Котляр критично аналізують концепцію «нової хронології» Софії у світлі свідчень писемних джерел. Історики піддають осудові загальну методологію авторів цієї концепції і їхні спроби офіційно затвердити висновки своїх розшуків. Олексій Толочко ретельно аналізує всі надійні писемні джерела, за якими можна реконструювати історію заснування Софії, а також розкриває походження пізніх і недостовірних згадок, що містять зокрема й помилкові дати. Саме вони, як доводить Олексій Толочко, і надихнули авторів «нової хронології».

У другому розділі представлено результати найновіших епіграфічних знахідок у Софії Київській, а також критичні замітки з методології прочитання та інтерпретації вже відомих і нещодавно відкритих написів. Тут уміщено короткий звіт Сави Міхєєва та Андрія Віноградова про їхню перевірку виявлених у соборі графіті й висновки щодо можливости використовувати їх у датуванні його побудови. Практичні питання прочитання окремих графіті та загальні методологічні зауваги подано у матеріалах Олександри Євдокимової, Альбіни Мединцевої і Тетяни Рождественської. Завершує розділ текст Тимура Бобровського, який узагальнює відомості про нововиявлені «ранні» графіті й висловлює сумнів у надійності їх датування.

Третій розділ уміщує матеріяли науковців, що досліджують монументальний живопис Софії. Його інтерпретація є одним із головних арґументів (до новітніх відкриттів графіті взагалі була чи не одиноким арґументом) на користь тези про будівництво Софії за Володимира. Людмила Міляєва, Назар Козак, Лариса Ганзенко та Інна Дорофієнко демонструють потребу ретельнішого і менш упередженого ставлення до інтерпретації живопису собору та наводять власні гіпотези, що підкріплюють традиційне датування Софії.

Четвертий розділ знайомить із позицією археологів та архітекторів щодо нових датувань собору. Відкриває добірку стаття Олега Іоаннісяна, котрий критично розбирає тези щодо аналогій архітектури Софії з іншими давньоруськими (Десятинна церква) та іноземними (Візантія, Болгарія) пам’ятками. У цій та інших працях (Віталія Козюби, Юлії Стріленко, Дениса Йолшина) поряд із проблемою архітектурної атрибуції Десятинної церкви та її зв’язку з Софією обговорено можливість датувати Софію за аналогіями матеріялів (наприклад, фрескового тиньку), вживаних у будівництві собору, Десятинної церкви та інших ранніх київських будівель. Адже саме це є одним із доказів ранньої побудови Софії. Тим часом висновки спеціялістів не дають підстав беззастережно прийняти його. Методології архітектурних досліджень у Софії торкається Єлизавета Архіпова, демонструючи необґрунтованість деяких висновків про походження елементів внутрішнього декору храму. Тимур Бобровський звертається до атрибуції тамгоподібних знаків («знаків Рюриковичів»), знайдених у Софії – як серед конструктивних елементів мурувань, так і на гончарних виробах. Науковець показує наявність серед тамг знаку Ярослава, що додатково підтверджує традиційний погляд на будівництво Софії саме у його часи, а не Володимирові.

Крім переліченого, в основній частині видання подано тексти виступів в обговоренні (Володимира Рички, Миколи Жарких, Гліба Івакіна), фраґмент стенограми завершальної частини засідання, а також резолюцію Круглого столу.

У прикінцевих додатках уміщено всі основні документи, пов’язані з організацією відзначення 1000-ліття Софії: офіційні міжвідомчі листи, експертні висновки фахівців, звернення до урядових установ тощо. Документи розташовано у хронологічному порядку та споряджено коментарями.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій