Тім Бернерс-Лі, Марк Фічетті. Заснування Павутини: з чого починалася і до чого прийде Всесвітня мережа

Травень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
130 переглядів

Переклад з англійської Андрія Іщенка
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007.

Тим Бернерс-Лі – людина, яка винайшла глобальну мережу в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні. Але уповільнене мемуарне самозамилування та відчуття «вінценосности» зовсім чуже авторові цієї книжки. Тон оповідача доволі відсторонений, коли він оцінює власні винаходи, але одразу стає зацікавленим і «заанґажованішим», щойно заходить про можливості мережі в утвердженні свободи (в тому числі свободи слова), поширенні інформації, розвитку міжлюдської взаємодії на всіх рівнях і в творчості. Конструктор «павутини» постає дещо старомодним, як на нинішні часи, гуманістом і альтруїстом, який будує свою діяльність на певних засадничих принципах, як-от рівний і вільний доступ до мережі для всіх охочих, глобальність і всеохопність «павутини», її децентралізація та деієрархізація, протистояння комерціялізації інтернету (яка дасть його потенційним власникам змогу встановлювати свої правила гри), можливість кожного вдосконалювати мережу, неупередженість під час пошуку інформації, табу на урядове цензурування. Цікаво, що творець таких основоположних реалій (і термінів) сьогоднішнього інтернету, як HTTP, URI (URL), HTML і, зрештою, WWW, ніколи не прагнув заробляти на них, хоча, поза всяким сумнівом, міг би створити чималий статок на авторських правах (а надто в США). Натомість Бернерс-Лі перейнятий подальшим удосконаленням мережі на основі названих принципів, заради чого він навіть створив Консорціум Всесвітньої мережі, де представники найрізноманітніших об’єднань людей (від технологічних до бізнесових) спільно працюють над розширенням можливостей «павутини». Чималу частину книжки присвячено здобуткам Консорціуму, але спочивати на лаврах його творець не збирається, про що промовляє виклад багатьох проєктів і планів. Щось із них уже й здійснилося – адже видано цю книжку в США ще 1999 року. Поза цим у ній, звісно, розказано і про сам процес роботи Бернерса-Лі над глобальною мережею, включно з описом програм-попередників, суміжних програм (наприклад, різних версій браузерів), створення перших мереж (які спочатку мали корпоративне застосування), винахід і міркування щодо вдосконалення кодів, протоколів, посилань тощо. Ця частина тексту подекуди перевантажена технічними подробицями, навряд чи зрозумілими пересічному читачеві, але вона чи не найяскравіше засвідчує той ентузіазм і творчий неспокій, що супроводжували роботу винахідника.

Окремо Бернерс-Лі зупиняється на проблемі приватности в інтернеті, протестуючи (і вербально, й технологічно) проти будь-яких спроб контролювати її. Цей аспект робить книжку вельми актуальною, зважаючи на настирливе бажання урядовців (українські – не виняток) самим дозувати доступ громадян до обміну інформацією.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Серпень 2018
Антропологічно і психологічно різні дівчата, із підробними документами – польки, що їдуть на...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Ключовими мітками цифрової революції, за Айзексоном, є винайдення перших комп’ютерів, розвиток...

Розділи рецензій