Лариса Головата, Олександр Луцький, Тетяна Гуцаленко.... Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Вип. 13–16

Червень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
155 переглядів

Львів, 2005–2008

Щорічні «Записки» однієї з найбільших українських книгозбірень – Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (нещодавно незграбно перейменованої на «національну наукову») – виходять від 1993 року, але за останні п’ять років виразно змінилися на краще. Із небезінтересного, але доволі безбарвного провінційного збірника вони перетворилися на найкраще українське періодичне видання в царині книгознавства, бібліографії та суміжних дисциплін, що не поступається фаховими якостями взірцевому московському збірникові «Книга. Исследования и материалы».

Хронологічний і проблемний засяг «Записок» широкий – від медієвістики до сучасности, від давньоруської книжности до політичної історії ОУН. Але наскрізними темами оновленого річника стали культурне життя України періоду Другої світової війни, культурна політика нацистського та радянського режимів в Україні, переміщення українських культурних цінностей, радянська цензура. Жодне інше наукове видання в Україні не приділяє стільки уваги цим украй незручним для пострадянського академічного істеблішменту проблемам, уникання яких є ще одним симптомом інтелектуального нездоров’я нашої офіційної гуманістики. Показово, що відрадну тенденцію спостерігаємо саме у Львові – місті, яке в 1940-ві роки зазнало особливо масштабної культурної катастрофи.

Неупереджене дослідження окресленої проблематики передбачає відмову від старої схеми історії української академічної науки та культурних інституцій упродовж радянського періоду й воєнного часу та вироблення нової концепції. Цим завданням відповідає вміщений у першому випуску оновлених «Записок» нарис історії львівської бібліотеки, який написала науковий редактор збірника та його реформатор Лариса Головата. Досить порівняти гострий і нестандартний погляд авторки з новітніми кондово-радянськими виданнями з історії НАН України, щоб оцінити інтелектуальну відвагу дослідниці. Ламанню старої схеми слугують побудовані на новому джерельному матеріялі публікації Олександра Луцького (про становище академічної науки в Галичині воєнного часу й не здійснене тоді 20-томове видання творів Івана Франка; вип. 13, 14), Лариси Головатої (з історії львівсько-краківського Українського видавництва; 13–16), Тетяни Гуцаленко (з історії відділу рукописів львівської бібліотеки в 1940-х роках; 13, 14), Лесі Кусий (з історії бібліотечного спецфонду в 1940-х роках; 15, 16). Грабування багатостраждальних бібліотечних і музейних колекцій Львова за обох режимів – у центрі уваги Романа Дзюбана (статті про долю львівських малюнків Дюрера й інші воєнні втрати львівських бібліотек; 13, 16), Маргарити Кривенко (розділ майбутньої монографії про бібліотеку «Студіону»; 13), Галини Сварник (нарис історії особистого архіву Франка; 14). Ці публікації – обличчя збірника, якого йому донедавна бракувало.

Серед інших важливих матеріялів виокремлю статті з історії книжкової справи та преси – про львівську друкарню Шліхтинів (друга половина XVIII століття; Ірина Качур, 13), зв’язки петербурзької «Основи» та «Киевской старины» з Галичиною (Віктор Дудко, 16; Тетяна Дубова, 13–16), львівське «Видавництво народнє» (1881–1914; Майя Кострова, 15), видавничу діяльність Костя Паньківського (Майя Кострова, 16), Івана Калиновича (Луїза Ільницька, 14), Юрія Тищенка (Олександра Юркевич, 16), Михайла Таранька (Леся Кусий, 14), Миколи Голубця (Тарас Стефанишин, 16), Зенона Кузелі (Марія Баран, 16), мапування українських земель у другій половині XIX – на початку XX століття (Неоніла Падюка, 13–16), українські галицькі й еміґрантські календарі 1910–1940-х років (Любов Кужель, 13–16). Сергій Білокінь обґрунтовує бажаність поекземплярного вивчення радянських видань 1920–1930-х років, що зазнали цензурного втручання (16). Уляна Кришталович публікує рецензію о. Йосафата Скрутня на збірку Дарії Віконської «Райська яблінка» (1931) та листи письменниці до нього в цій справі (15). Окремо відзначу дослідження з історії західноукраїнських приватних і державних книгозбірень у XVI – першій третині XX століття: про рукописну спадщину львівських бенеденктинок XVI–XVIII століття (Йоланта Ґвьоздзік, 14), жовквівське зібрання Яна Собєського (Едвард Ружицький, 16), галицьких бібліофілів XVIII–XIX століть (Ірина Качур, 15, 16), участь українців у створенні Осолінеуму (Ірина Карп, 14), про бібліотеки товариства львівських друкарів «Огнище» (Ольга Палюх, 13, 14) та Станиславівської капітули (Ярослав Сеник, 16), систему каталогізації в бібліотеці НТШ (Марія Дідик, 15), втрати львівських книгозбірень і музеїв під час російської окупації міста 1915–1916 рр. (Майя Кострова, 13), Центральну державну педагогічну бібліотеку (Йоланта Дзєняковська, 13). З публікацій, які стосуються історії бібліографії, варто назвати розвідки Наталі Рибчинської про становлення української бібліографії в Галичині, діяльність Бібліографічного бюра у Львові (1910–1914) й бібліографію бібліографії в міжвоєнній Галичині (14–16) та статтю Галини Сварник про співпрацю Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (15).

Поряд зі щорічними джерелозначими конференціями, матеріяли яких публіковано в цьому збірнику, «Записки» – найвагоміший науковий здобуток львівської бібліотеки останніх років. Обов’язок бібліотеки – берегти його.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Грудень 2017
Перевидання чотиритомового збірника документів Української громадської групи сприяння виконанню...
Дмитро Шевчук ・ Квітень 2017
Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак...

Розділи рецензій