Лявон Юревіч та інші. Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 36

Липень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
155 переглядів

Нью-Йорк — Менск: 2013.

Археографічне видання присвячено темі «Білорусознавчих колекцій» із традиційним ухилом у дослідження зарубіжної білорусистики. Відкривають том програмні доповіді Наталлі Гардзієнки й Вітавта Кіпеля про сучасний стан білоруської еміґрації та проблеми її дослідження, прочитані на VI З’їзді білорусів світу в Мінську (2013 рік). Добірку тематичних матеріялів відкриває ґрунтовна розвідка Гардзієнки «Матеріяльна спадщина еміґрації: основні колекції». Авторка намагається систематизувати інформацію про наявні в БІНіМ збірки фалеристики й токенофілії (зокрема з нагородами білоруських еміґрантських організацій та відзнаками білоруських скаутів), поштових листівок, меморіяльних карток, спецвипусків конвертів, візитних карток і автографів білоруських діячів, їхніх особистих документів, бланків, печаток і штампів білоруських організацій за кордоном, а також принагідної друкованої продукції (запрошення на урочистості, програми заходів, листівки, буклети, квитки на концерти тощо), творів графічного мистецтва й особистих речей білоруських діячів.

Лявон Карповіч друкує розлогу статтю про історію випуску білоруських поштових марок від не випущених в обіг марок БНР та емітованих 1920 року марок Окремого загону Білоруської Народної Республіки (протягом декількох місяців їх використовувала польова пошта цього національного формування у складі армії Латвії) та наддруків на польських поштових марках під час Слуцького повстання 1921 року до сьогодні. Особливий інтерес викликає дослідження історії випуску непоштових марок білоруських громадських організацій у Західній Білорусі в міжвоєнний час, а також білоруських еміґраційних організацій у міжвоєнну та післявоєнну добу. Цінною є історія діяльности Пошти Союзу білорусів у Великій Британії — приватної поштової служби, що виступила таким собі штрейкбрехером під час загального страйку британської пошти 1971 року. Із дозволу уряду Великої Британії під час страйку Пошта Союзу білорусів організувала доставку поштових відправлень у межах декількох британських міст, використавши цю можливість для інформування місцевого населення про білоруську справу через сюжети на марках.

Лявон Юревіч пропонує докладний перелік фотографій на білоруську тематику в колекції Університету Вісконсину, що їх зробила знана фотомисткиня Луїза Бойд під час подорожей до Білорусі у 1930-х роках. Мікола Трус досліджує історії Красковських — родини білоруських діячів науки та культури, представники якої працювали як в еміґрації, так і в БСРР/БРСР; описує особистий архів білорусько-словацької історикині Людмили Красковської та публікує її спогади й частину листування (увагу українського читача привернуть вміщені тут невідомі раніше листи Дмитра Дорошенка, надіслані Красковській наприкінці 1930-х років).

Юри Грибовський і Ерик Єкабсонс оприлюднюють берлінський щоденник білоруського політичного і військового діяча Кастуся Єзавітава за січень–квітень 1945 року, що зберігається в Ґуверівському інституті Стенфордського університету, у супроводі ґрунтовної передмови. Ігар Лабацевіч пропонує опис білоруських документів у архівних колекціях штату Мінесота, зосереджуючись на архіві Центру дослідження історії імміґрації при Мінесотському університеті. Святлана Буель описує документи з особистого архіву Дзмітрія Касмовіча, нещодавно передані Союзові білорусів світу «Бацькаўшчына». Лявон Юревіч публікує розгромну «внутрішню рецензію» Станіслава Станкевіча на передмову Янки Лімановського до планованого на початку 1950-х років мюнхенського видання великої збірки поезій Янки Купали (внаслідок закидів, що їх зробив автор цієї рецензії, видавці відмовилися друкувати передмову).

Лявон Юревіч і Наталля Гардзієнка публікують дослідження Тамаша Гриба «Релігійна справа на Білорусі», яке вперше вийшло у 1930-х роках. Гардзієнка передруковує редакційні статті про становище білорусів у Латвії, Естонії, Фінляндії та Литві з виданого в березні 1920 року єдиного числа журналу «На чужыне». Враховуючи те, що сукупний обсяг цих статтей невеликий і вони охоплюють понад половину цього рідкісного журналу, доцільніше було б передрукувати його повністю. Гардзієнка й Валер Герасімав публікують бібліографію праць Кастуся Єзавітава та досліджень про нього.

Продовжують том декілька статтей Лявона Юревіча. Він досліджує тему містечка у творах Юрки Віцьбіча, відмінності у тому, як сприймають творчість Уладзіміра Караткевіча Станіслав Станкевіч і Арнолд Макмілін, а також особливості жанру некрологу в білоруській еміґраційній журналістиці.

У розділі «Ювілеї» вміщено нотатки й добірки документів, пов’язані із художником Хаїмом Сутіним, політиком Міколою Абрамчиком, громадськими діячами Лявоном Ридлевським і Вінцентом Жук-Гришкевічем, поеткою Наталлею Арсеннєвою (український читач зверне увагу на невідомий лист Леоніда Полтави до білоруської літераторки). Лявон Юревіч досліджує непрості стосунки між Масеєм Сядньовим і Юркою Віцьбічем.

У рубриці «Книжкова полиця» представлено статті Наталлі Гардзієнки про образ білоруської еміґрації в офіційній шеститомній академічній «Історії Білорусі» (2000–2011 роки) і низку рецензійних статтей на книжки із закордонної білорусистики. Завершують основну частину тому розділи рецензій і хроніки.

Том доповнено передруком книжок Кастуся Єзавітава «Білоруси в Латвії» (1927) і «Білоруси в Литві» (1932), вперше опублікованих у Ризі за життя автора — у «Запісах» їх подано під спільною назвою «Білоруси в Латвії й Литві» та з окремою паґінацією.

Більшість матеріялів тому супроводжують цінні ілюстрації. До випуску додано компакт-диск із фотоматеріялами на тему зарубіжної білорусистики.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...
Євгенія Гринь ・ Серпень 2016
Прозові твори у цьому числі часопису – це три різні погляди на свій народ і свою країну «зі сторони...

Розділи рецензій