Алег Гардзієнка, Наталя Гардзієнка, Юрій Грабовський.... Запісы Беларускага інстытуту навукі і мастацтва

Лютий 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
89 переглядів

Том 31
New York; Miensk: 2008.

Як слушно наголосила редакція «Запісаў» Білоруського інституту науки й мистецтва в передмові до цього числа, всі дослідники історії білоруської діяспори неминуче стикаються з проблемою розпорошености у просторі як самих еміґраційних громад, так і їхніх архівів. Щоби допомогти дослідникам зорієнтуватися в масиві архівних колекцій, підготовлено цей «джерелознавчий» випуск часопису.

Відкривається він двома некрологами (перший із них, авторства мінської дослідниці Лори Довнар, написано у вигляді розгорнутого біобібліографічного нарису) про відомого білоруського мовознавця та бібліографа Алену Юревіч, яка багато зробила для укладання якомога повної бібліографії матеріялів із життя білоруської еміґрації, та повним переліком друкованих праць науковця за 1959–2006 роки. Наступний розділ тому («Архіви») складають детальні описи архівних колекцій із білорусистики, що зберігаються на Заході. Матеріял Вольги Гарбачової з Мінська присвячено білорусиці у фондах Польської бібліотеки та музею Адама Міцкевича в Парижі, Алег Гардзієнка описує архіви білоруської церкви Св. Євфросинії Полоцької у Саут-Ривер, Наталя Гардзієнка подає докладний опис архівної колекції Білоруської бібліотеки й музею ім. Франциска Скорини в Лондоні, Юрій Грабовський подає загальний огляд матеріялів із білорусько-польських відносин під час Другої світової війни в архівах Польщі та Великої Британії, Лявон Юревіч подає опис Архіву Ради БНР, утвореного 1997 року. Варто відзначити, що крім власне описів архівів кожну із зазначених публікацій супроводжено вступною статтею про історію формування колекції, її впорядкованість, залучення матеріялів із неї в науковий обіг тощо. Завершує розділ бібліографія матеріялів з історії БНР у газетах «Бацькаўшчына» та «Беларус» за 1948–1995 роки.

Розділ «Архівалії» відкриває публікація раніше не друкованих спогадів відомого діяча білоруського національного руху 1920–1950-х років Юрія Сабалєвського з передмовою та коментарями Аляксандра Пашкевіча. Тут же надруковано спогади Цімоха Вострикава – білоруського еміґранта, який 1952 року повернувся на батьківщину в складі американського розвідувального десанту, одразу ж був заарештований органами держбезпеки й отримав 25 років таборів. Тут же опубліковано добірку листів поета-еміґранта Уладзімєра Дудзіцького до відомого еміґраційного діяча, письменника Юрки Віцьбіча, а також лист звичайної родини білоруських еміґрантів у Швеції до родича, в якому детально розказано про їхнє життя на новій батьківщині (підготував до друку Лявон Юревіч). Уміщено також дві літературні публікації: раніше не друковані переспів 137 псалму Анатоля Бярозкі (1939) і «Колядний вірш» Лариси Геніюш (1973). У статті «Надруковано в Бразилії: невідома публікація» Лявон Юревіч розповідає про маловідому брошуру з історії Вітебського ботанічного саду, опубліковану 1965 року. Цей же автор у наступних матеріялах подає біографічні нариси про білоруських еміґраційних діячів Віктара Вайтенку-Васілевського («Мікроісторія і макроісторія біографії») та Кастуся Якуба («Дві душі марґінального білоруса»).

Есей відомого білоруського історика Генадзя Сагановіча «Історичність проти “беззаперечности”, або перечитуючи Абецедарського та Урбана» присвячено історії творення офіційного тлумачення основних подій історії Білорусі в совєтській історіографії 1950–1960-х років та реакції на нього істориків-еміґрантів (це, безумовно, зацікавить українського читача з огляду на аналогічні процеси в Україні). Алєг і Наталля Гардзієнки та Лявон Юревіч уклали довідник псевдонімів і криптонімів білоруських еміґраційних діячів.

Завершує том розгромна рецензія Наталлі Гардзієнки на колективну працю викладачів Білоруського держуніверситету «Білоруська діяспора. Нариси історії й сучасного стану» («Плаґіят і профанація “Білоруської діяспори”»), книжковий огляд, а також хроніка білоруського культурно-наукового життя за кордоном за 2005–2007 роки.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій