Лявон Юревіч, Надзєя Запруднік, Вітавт Кіпель.... Запісы Беларускага інстытуту навукі і мастацтва

Квітень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
117 переглядів

Том 34
Нью-Ёрк, Менск: 2011.

Основна тема цього випуску «Запісаў» – білоруси в Німеччині. Їй присвячено однойменний перший (і найбільший за обсягом) розділ щорічника, а також кілька матеріялів, опублікованих під іншими рубриками. Обставини громадсько-політичного життя та побуту білоруської повоєнної еміґрації спонукають зіставляти їх із аналогічними українськими сюжетами.

Відкриває основну рубрику числа велика – на півтори сотні сторінок – розвідка Лявона Юревіча «Країна Ді-Пі: Замальовки побуту з таборових часів», якій передує коротка характеристика різного типу джерел для дослідження цієї проблеми (мемуарів, листів, таборової преси тощо). Цю розлогу, написану в есеїстичній манері статтю густо пересипано великими уривками з архівних джерел та раніших публікацій (обсяг передруків у цьому матеріялі є чи не більшим, ніж власне авторський Юревічів текст). Читач має скласти уявлення про повсякденне життя переміщених осіб у післявоєнній Німеччині, зокрема у нечисленних власне білоруських таборах DP. Абсолютна більшість переміщених осіб білоруського походження перебувала в таборах для DP з України та Росії, тож налагодити їх громадсько-культурне життя було нелегко.

Продовжує тему добірка написаних незадовго до його смерти листів білоруського еміґраційного громадського діяча Бариса Данілюка до Лявона Юревіча зі спогадами про життя переміщених осіб-білорусів у таборах DP французької зони окупації повоєнної Німеччини. Мисткиня та культурна діячка Надзєя Запруднік розповідає про поневіряння своєї родини у кількох таборах американської зони окупації до виїзду до США 1950 року. Колишній голова БІНіМ Вітавт Кіпель згадує про діяльність білоруських скаутських організацій («Молодь у таборах Ді-Пі»). Журналіст і видавець Алєсь Марговіч (наприкінці Другої світової війни йому було лише 18 років і він був активістом Спілки білоруської молоді) розповідає про викладання у школах для дітей остівців-білорусів у Німеччині в останній рік правління нацистів, багато уваги приділяючи описові повсякденного побуту. Івонка Сурвіла оповідає про життя в таборах для переміщених осіб у післявоєнній Данії. Завершує розділ вибрана анотована бібліографія матеріялів про життя в таборах DP з газет «Бацькаўшчына» та «Беларус» за кінець 1940-х – 1950-ті роки.

Продовжує том розділ «Архівалії», котрий відкриває добірка документів кінця 1940-х років із особистого архіву Антона Адамовіча. Тут-таки вміщено передрук листівки з автобіографічною полемічною статтею Аляксандра Асіпчика, уперше опублікованою 1957 року – із неї можна дізнатися про обставини життя в окупованій Білорусі й про полеміку між різними колами повоєнної еміґрації.

У розділі «Епістолярії» Наталля Гардзієнка публікує листування Дзьмітрия Касмовіча з Людвіком Галубовічем (Заречним), збережене в Касмовічевому архіві (опис цього зібрання було вміщено в томі 32 «Запісаў» БІНіМ). Воно містить цікаві відомості про політичне життя білоруської еміґрації початку 1950-х років і Галубовічеві спроби розпочати співпрацю зі спецслужбами західних країн.

У мемуарному розділі мінський історик Алєсь Пашкевіч надрукував спогади Юрия Сабалєвського про діяльність просовєтської Білоруської селянсько-робітничої громади в Польщі 1920-х років, супровівши публікацію розлогою передмовою. Наталля Гардзієнка («До історії білорусів у мюнхенському Інституті дослідження СССР») досліджує діяльність цієї установи, що перебувала на межі між власне науковими та пропаґандистськими організаціями – її стаття зацікавить українського читача з огляду на активну працю в цій організації окремих представників наукових кіл української еміґрації. Логічним продовженням цієї публікації є надрукований після неї бібліографічний покажчик матеріялів, що побачили світ у білоруських виданнях Інституту дослідження СССР у Мюнхені. Аляксандар Адзінєц публікує спогади відомого наукового та громадського діяча білоруської еміґрації Павла Урбана. Тут-таки міститься і бібліографія його наукових та публіцистичних праць.

Рубрику «Музей» відкриває добірка фотографій мюнхенської Церкви миру Сходу і Заходу, побудованої у стилі православних церков (у її оформленні брали участь білоруські митці Аляксандар Абрамав-Сушинський та Надзєя Абрамава-Теадаровіч), і короткі спогади Надзєї Абрамової про історію цієї споруди. У цій же рубриці подано факсимільне відтворення нотатника, що його вів у 1950-х роках білоруський еміґраційний літератор Пьотра Сич, уміщуючи в ньому свої записи, вірші та малюнки.

У рубриці «Друки» оприлюднено допис Міхася Шведзюка про білоруського релігійного діяча о. Міхаїла Бажар’янава. У розділі «Ювілеї» Лявон Юревіч пише про діяльність відомого білоруського політичного діяча, першого голови Народного секретаріяту Білоруської Народної Республіки 1917–1918 років у повоєнних США та публікує низку цікавих архівних документів на цю тему.

У рубриці «Публікації» празький літературознавець Макс Щур міркує про творчість білоруського письменника-еміґранта міжвоєнної доби Віктара Вальтара, а історик із Клецька Андрей Блінєц виступає з реплікою про так званий «Наваградський ескадрон» Бариса Рагулі – один із найменш досліджених пронімецьких військових формовань у Білорусі часів нацистської окупації.

Завершує том традиційний розділ рецензій.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій