Лявон Юревіч, Наталля Гардзієнка, Янка Запруднік... . Запісы Беларускага інстытуту навукі і мастацтва

Квітень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
211 переглядів

Том 33
Нью-Ёрк, Менск: 2010.

33-й випуск «Запісаў» Білоруського інституту науки і мистецтва (БІНіМ), як це вже стало звичним для цього видання протягом останніх років, є тематичним. Його присвячено жанрові епістолярію взагалі і зокрема епістолярію білоруської еміґрації як особливо важливому джерелу з її історії.

Том відкриває коротенька редакційна передмова, після якої вміщено основний розділ. До нього включено студії листування діячів білоруського зарубіжжя. Перша з них – доповнена публікацією джерельного матеріялу – велика розвідка Лявона Юревіча «Епістолярій як форма автобіографії кореспондента й біографії його часу (Випадок Юрки Віцьбича)». У ній автор відзначає, що білоруські діячі залишили небагато щоденників і мемуарів, які були би справді цінними як джерело саме з історії еміґраційного періоду діяльности цих осіб, і дослідникам лишається зосереджуватися на листуванні. Після цих міркувань він аналізує автобіографії Юрки Віцьбича, звертаючи увагу на низку характерних різночитань у текстах такого роду, і його епістолярну спадщину часів перебування в таборах DP та пізніше, після переїзду до США.

Цей же дослідник також опублікував кілька листів Міхася Міцкевіча на тему діяльности Білоруської автокефальної православної церкви та її преси, а також два листи протестантського церковного діяча єврейського походження Мойсея Гітліна, присвячені справі перекладу Біблії білоруською, у якому він брав участь.

Наталля Гардзієнка опублікувала листи білоруського історика та літературознавця Антона Адамовіча до поетеси Наталлі Арсеннєвої з часів їхнього перебування в Німеччині наприкінці війни, які дають уявлення про обставини літературного життя тієї доби. Один із найвідоміших білоруських істориків у США Янка Запруднік опублікував велику добірку свого листування зі старшиною Ради Білоруської Народної Республіки у вигнанні Міколою Абрамчиком за 1950–1960-ті роки, основною темою якого є діяльність білоруських громадсько-політичних та почасти також наукових еміґраційних організацій. Далі подано текст листа білоруського літературознавця Явхіма Скурата з приводу його вступу до членів Білоруського інституту науки і мистецтва, а також факсиміле заяви про вступ. Гродненський дослідник Андрей Вашкевіч опублікував лист громадського діяча, публіциста, одного з найкращих дослідників історії білоруської еміґрації Міколи Панькова до письменника Лявона Савьонка на тему листування білоруського совєтського письменника Піліпа Пєстрака з літераторами-еміґрантами.

У наступному розділі випуску («Тексти») вміщено розлогу культурологічну розвідку багаторічного директора БІНіМ Вітавта Тумаша (під псевдом Сімон Брага) «На захід і схід (Про білоруську культурну експансію)», написану ще 1948 року й друковану лише в невеликих фраґментах протягом кінця 1940-х – початку 1950-х років. Розділ «Спогади» представлено мемуарами Бариса Данілюка про громадсько-політичне життя білоруської еміґрації в таборах DP та, пізніше, у США.

У розділі «Архівалії» надруковано переклад англомовної біографічної статті о. Міхала Камечака про білоруського церковного діяча о. Апанаса Решаця, машинопис якої було знайдено в архіві БІНіМ. Також тут опублікована стаття відомого російського та білоруського еміґраційного мистецтвознавця та літературного критика Вячеслава Завалішина про творчість одного з піонерів мультиплікації Владіслава Старєвіча. Тут-таки вміщено тексти з короткої літературної «суперечки» Лявона Савьонка та поета Алеся Салав’я у вигляді сатиричного фейлетону першого та віршованого послання другого, що відбулася у середині 1940-х років у таборах DP. У розділі «Персоналії» цей самий дослідник друкує свою післямову до опублікованих у попередньому томі «Запісаў» (рецензію на який уміщено в ч. 1–2 «Критики» за 2012 рік) спогадів Аляксандра Стагановіча, кілька листів білоруських громадських діячів до нього, а також коротку бібліографію статтей і публікацій про цього політика, а також кілька невеликих джерельних публікацій на тему культурного руху в білоруській еміґрації.

У розділі «Музей» увагу привертає стаття Лявона Юревіча, присвячена емісіям марок і значків білоруських еміґрантських організацій. Публікацію супроводжують цінні ілюстрації.

Заснований у цьому випуску розділ «Діти еміґрації», присвячений другому та третьому поколінням білоруської діяспори, представлено інтерв’ю Алєсі Сьомухи з Алєсею Кіпель.

У розділі «Видання» подано бібліографію всіх публікацій часопису «Зьвіняць званы Сьвятой Сафіі», що його в 1946 році видавав у таборах DP Юрка Віцьбіч.

У розділі «Публікації» вміщено статтю мінського історика Алєга Гардзієнки про останнє двадцятиріччя діяльности Білоруської центральної ради й занепад цієї еміґрантської організації.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Лютий 2018
Леся Українка мандрує Німеччиною, Італією, Швайцарією. Вона заощаджує на вбраннях, проте дістає...
Євгенія Гринь ・ Серпень 2016
Прозові твори у цьому числі часопису – це три різні погляди на свій народ і свою країну «зі сторони...

Розділи рецензій